Клубний чемпіонат світу з футболу

Клубний чемпіонат світу з футболу — головний клубний турнір планети, хоча і поступається популярністю Лізі чемпіонів УЄФА і Кубка Лібертадорес. Турнір є офіційним правонаступником Міжконтинентального кубка, що розігрувався з 1960 по 2004 роки. Перший розіграш турніру відбувся у 2000 році, але через банкрутство спонсора чемпіонату ISL другий розіграш стався лише через 5 років — у 2005 році. Чинним переможцем турніру є «Челсі».

Історія Перший клубний чемпіонат світу, який відбувся в Бразилії, складався з восьми команд: шести континентальних чемпіонів, Міжконтинентального чемпіона і чемпіонів приймаючої країни. Турнір був дещо суперечливим, особливо в Англії, де «Манчестер Юнайтед» був змушений знятися з національного Кубка Англії, щоб взяти участь. Започаткування турніру сприймається багатьма як боротьба між ФІФА та УЄФА, які боролися за контроль над міжнародним клубним футболом: оскільки існуючий тоді Міжконтинентальний кубок виходив за рамки юрисдикції ФІФА. У фіналі змагалися два бразильські клуби, і переможцем став «Корінтіанс» з Сан-Паулу, який став першим клубним чемпіоном світу, визнаним ФІФА.

Другий розіграш було заплановано провести в Іспанії в 2001 році, за участю 12 команд. Але він був скасований через низку факторів, найважливішим з яких був розпад ISL (маркетингового партнера ФІФА). Саме тоді планується проведення події в 2003 році, але цього також не сталося. ФІФА врешті-решт домовився про злиття Клубного чемпіонату світу з Міжконтинентальним кубком. Останній розіграш Міжконтинентального кубка був проведений у 2004 році, а перший відновлений Клубний чемпіонат світу відбувся в Японії в період з 11 грудня і по 18 грудня 2005 року.

У 2005 році відновлена версія була коротшою, ніж у попередньому розіграші, для полегшення планування турніру через різницю сезонів на кожному континенті. У ньому взяли участь тільки шість континентальних чемпіонів, а чемпіони КОНМЕБОЛ і УЄФА одразу отримали місце у півфіналах турніру.

Змагання було згодом (в 2006 році) перейменовано в Клубний кубок світу ФІФА, який проводився щороку в Японії до 2008 року. Об'єднані Арабські Емірати приймали розіграш в 2009 році і також будуть в 2010 році. У 2007 був введений матч плей-офф між чемпіонами Океанії та чемпіоном приймаючої країни за участь в стадії чвертьфіналу з метою підвищення інтересу місцевих вболівальників в турнірі. Повторне введення матчу за п'яте місце у 2008 році, також викликало збільшення призового фонду на $ 500000 до загальної суми в 16,5 млн дол США.

У лютому 2008 був введений нагрудний значок FIFA Club World Cup Champions, який чемпіон мав право носити на формі до фіналу наступного чемпіонату. Спочатку всім чотирьом попереднім чемпіонам було дозволено носити значок до фіналу 2008 року, коли «Манчестер Юнайтед» отримав виключне право носити значок, вигравши трофей.

2012 року у фінальному матчі зустрілися лондонський «Челсі» та «Корінтіанс» з Сан-Паулу. Матч закінчився з рахунком 1:0 на користь південноамериканського клубу, гол на свій рахунок записав Паоло Герреро. Таким чином, «Корінтіанс» зрівнявся за кількістю титулів з «Барселоною».

2013 року у фінальному матчі зустрілися мюнхенська «Баварія» та «Раджа» з Касабланки. Матч закінчився з рахунком 2:0 на користь європейської команди. Голи на свій рахунок записали Данте і Тьяго Алькантара. Це була перша участь і перший титул «Баварії» в подібних турнірах. «Баварія» також стала першим німецьким клубом, який виграв цей трофей. Тренер німецької команди Жузеп Гвардіола став першим тренером, який виграв цей трофей з двома командами — з «Барселоною» (2009, 2011) і з «Баварією» (2013). Крім того Гвардіола став першим тренером в історії турнірів, що виграв трофей в третій раз.

2015 року іспанська «Барселона» у фіналі розгромила аргентинський «Рівер Плейт» і стала першою командою, що змогла тричі виграти турнір. Крім того, 5 з 6 голів команди на турнірі забив Луїс Суарес, ставши найрезультативнішим гравцем в історії турніру, зрівнявшись з аргентинцями Сесаром Дельгадо та Ліонелем Мессі, які також мали по 5 голів.

З 2016 року тричі поспіль турнір вигравав іспанський «Реал Мадрид», встановивши рекорд за кількістю перемог поспіль у турнірі.

2019 року «Ліверпуль» з мінімальною перевагою виграв у фіналі у бразильського «Фламенгу» і перервав п'ятирічну іспанську гегемонію у турнірі. У 2020 році ФІФА ухвалила рішення перенести турнір з грудня 2020 на лютий 2021 через глобальну пандемію, викликану вірусом COVID-19. Переможцем цього турніру стала мюнхенська «Баварія», яка обіграла у фіналі 1:0 мексиканський «УАНЛ Тигрес».

2021 року турнір мала приймати Японія, але у вересні 2021 року Японія відмовилася від проведення турніру через нову хвилю COVID-19. Турнір було вирішено перенести до іншої країни, його приймали ОАЕ. Також знову змінилися дати турніру, його знову було перенесено з грудня на лютий наступного року. У фіналі турніру зустрілися лондонський «Челсі» та бразильський «Палмейрас». З рахунком 2:1 перемогу у додатковий час здобув лондонський клуб.

Клубний чемпіонат світу 2022 відбувся в Марокко. Іспанський Реал Мадрид з рахунком 5:3 переміг Аль Гіляль з Саудівської Аравії і вп'яте став переможцем турніру.

14 лютого 2023 ФІФА оголосила про те, що Саудівська Аравія прийме клубний чемпіонат світу 2023 року. Турнір відбудеться з 12 по 22 грудня.

Грошові премії

Грошова премія передбачена для кожної команди, що бере участь в турнірі. Переможці отримують 5 млн дол США, друге місце — 4 млн дол США, третє місце — 2,5 млн дол США, четверта команда — 2 мільйони доларів, п'ята — 1,5 млн дол США, шоста — $ 1 млн і сьома команда отримує $ 500 000.

Чемпіони Наразі всі розіграші Клубного чемпіонату світу виграли клуби з Європи і Південної Америки. У 2000 вперше фінал відбувся без європейців (південноамериканський фінал), а у 2010 році в фіналі вперше не грав представник Південної Америки. В тому ж році до фіналу вперше пробився представник Африканського континенту. Команда із Азії вперше дойшла до фіналу в 2016 році. Найвищим досягненням представників Австралії та Океанії є третє місце, завойоване у 2014 році. До фіналу команди цієї частини світу ще не потрапляли.

|2015 Детально |align="right"|Барселона |3:0|align="left"| Рівер Плейт |align="right"|Санфречче Хіросіма |2:1|align="left"| Гуанчжоу Евергранд | Міжнародний стадіон, Йокогама |- |2016 Детально |align="right"|Реал Мадрид |4:2() |align="left"| Касіма Антлерс |align="right"|Атлетіко Насьйональ |2:2 (4:3 пен.) |align="left"| Америка | Міжнародний стадіон, Йокогама |- |2017 Детально |align="right"|Реал Мадрид |1:0|align="left"| Греміо |align="right"|Пачука |4:1|align="left"| Аль-Джазіра | Заєд Спорт Сіті, Абу-Дабі |- |2018 Детально |align="right"|Реал Мадрид |4:1|align="left"| Аль-Айн |align="right"|Рівер Плейт |4:0|align="left"| Касіма Антлерс | Заєд Спорт Сіті, Абу-Дабі |- |2019 Детально |align="right"|Ліверпуль |1:0() |align="left"| Фламенгу |align="right"|Монтеррей |2:2 (4:3 пен.) |align="left"| Аль-Гіляль (Ер-Ріяд) | Халіфа, Доха |- |2020 Детально |align="right"|Баварія |1:0|align="left"| УАНЛ Тигрес |align="right"|Аль-Аглі (Каїр) |0:0 (3:2 пен.) |align="left"| Палмейрас | Ед'юкейшн Сіті Стедіум, Ер-Райян |- |2021 Детально |align="right"|Челсі |2:1() |align="left"| Палмейрас |align="right"|Аль-Аглі (Каїр) |4:0'|align="left"| Аль-Гіляль (Ер-Ріяд) | Мохаммед бін Заєд, Абу-Дабі |- |2022 Детально |align="right"| Реал Мадрид | 5:3 |align="left"| Аль-Гіляль (Ер-Ріяд) |align="right"| Фламенгу | 4:2 |align="left"| Аль-Аглі (Каїр) | Стадіон принца Мулая Абделлаха, Рабат |- |2023 Детально |align="right"| Манчестер Сіті | 4:0 |align="left"| Флуміненсе |align="right"| Аль-Аглі | 4:2 |align="left"| Урава Ред Даймондс | Король Абдалла Спортс Сіті, Джидда |- |2024||colspan=7|не проводився''2025 ДетальноЧелсі 3:0 Парі Сен-Жермен Флуміненсе та Реал Мадрид Мет-Лайф Стедіум, Іст-Ратерфорд2029 Детально

Нагороди РікЗолотий м'ячСрібний м'ячБронзовий м'ячНайкращий бомбардирНагорода Fair PlayТренер-переможець2000 Еділсон Едмунду Ромаріо Ніколя Анелька (3) Ромаріу (3) Аль-Наср Освалдо де Олівейра2005 Рожеріо Сені Стівен Джеррард Крістіан Боланьйос Марсіо Аморозо (2) Пітер Крауч (2) Альваро Саборіо (2) Мохаммед Нур (2) Ліверпуль Паулу Аутуорі2006 Деку Іарлей Роналдінью Мохаммед Абутріка (3) Барселона Абел Брага2007 Кака Кларенс Зеєдорф Родріго Паласіо Вашингтон (3) Урава Ред Даймондз Карло Анчелотті2008 Вейн Руні Кріштіану Роналду Даміан Мансо Вейн Руні (3) Аделаїда Юнайтед Алекс Фергюсон2009 Ліонель Мессі Хуан Себастьян Верон Хаві Денілсон (4) Атланте Жузеп Гвардіола2010 Самюель Ето'о Діоко Калуїтука Андрес Д'Алессандро Мауріціо Моліна (3) Інтернаціонале Рафаель Бенітес2011 Ліонель Мессі Хаві Неймар Ліонель Мессі (2) Адріано (2) Барселона Жузеп Гвардіола2012 Кассіо Рамос Давід Луїз Паоло Герреро Хісато Сато (3) Сесар Дельгадо (3) Монтеррей Тіте2013 Франк Рібері Філіпп Лам Мухсін Іажур Сесар Дельгадо (2) Роналдінью (2) Даріо Конка (2) Мухсін Іажур (2) Баварія Жузеп Гвардіола2014 Серхіо Рамос Кріштіану Роналду Іван Віцеліч Херардо Торрадо (2) Гарет Бейл (2) Серхіо Рамос (2) Реал Мадрид Карло Анчелотті2015 Луїс Суарес Ліонель Мессі Андрес Іньєста Луїс Суарес (5) Барселона Луїс Енріке2016 Кріштіану Роналду Лука Модрич Гаку Сібасакі Кріштіану Роналду (4) Касіма Антлерс Зінедін Зідан2017 Лука Модрич Кріштіану Роналду Хонатан Урретабіская Кріштіану Роналду Маурісіо Антоніо Ромаріньйо (2) Реал Мадрид Зінедін Зідан2018 Гарет Бейл Кайо Рафаель Сантос Борре Гарет Бейл Рафаель Сантос Борре (3) Реал Мадрид Сантьяго Соларі2019 Мохаммед Салах Бруно Енріке Карлос Едуардо Багдад Бунеджах Хамду Ельхуні (3) Есперанс Юрген Клопп2020 Роберт Левандовський Андре-П'єр Жиньяк Йозуа Кімміх Андре-П'єр Жиньяк (3) Ад-Духаїль Ганс-Дітер Флік2021 Тіагу Сілва Дуду Даніло Ромелу Лукаку (2) Рафаел Вейга (2) Яссер Ібрагім (2) Абдулай Діабі (2) Челсі Томас Тухель2022 Вінісіус Жуніор Федеріко Вальверде Лусіано В'єтто Педро Реал Мадрид Карло Анчелотті2023 Родріго Ернандес Кайл Вокер Джон Аріас Хуліан Альварес (2) Карім Бензема (2) Алі Маалул (2) Аль-Іттіхад Жузеп Гвардіола

Бомбардири

Клубний чемпіонат світу з футболу

Źródło i licencja