«Легке життя» () — російський радянський художній фільм, сатирична комедія виробництва кіностудії імені Горького, знятий 1964 року режисером Веніаміном Дорманом.
Сюжет Студент Бочкін, який закінчив столичний хімічний інститут, вирішує залишитися в Москві. На роботу він влаштовується досить легко і швидко — завідувачем хімчисткою. Хоча живе він далеко не на зарплату. Молодий підприємець має «свою» хімічну справу з якоюсь спекулянткою «Королевою Марго». Але, як це водиться завжди — за все рано чи пізно доводиться платити...
У ролях Юрій Яковлєв — Олександр Петрович Бочкін, підпільний підприємець Фаїна Раневська — Королева Марго Віра Марецька — Василина Сергіївна Ростислав Плятт — Володимир Гаврилович Муромцев, чоловік Василини Нінель Мишкова — Ольга, сестра Василіси Надія Румянцева — Галя, сестра Бочкіна Всеволод Сафонов — Юрій Лебедєв Людмила Гнілова — працівниця хімчистки активістка Гулина Світлана Балашова — працівниця хімчистки Наталія Голубенцева — працівниця хімчистки з кісками Георгій Тусузов — професор Юрій Тимошенко — Тарапунька Юхим Березін — Штепсель Клавдія Лепанова — викладач, веде зустріч випускників Станіслав Хитров — випускник-заспівувач Ян Янакіев — лисий випускник Люсьєна Овчинникова — Маша, випускниця з дитиною Віктор Маркін — чоловік Маші Ніна Іванова — випускниця Таня Левченко (Савченко) В'ячеслав Гостинський — адміністратор Іван Жеваго — офіціант Олег Видов — відвідувач театру, що купує морозиво Майя Булгакова — епізод Володимир Кабатченко — епізод Галина Водяницька — епізод Віра Петрова — епізод Наталія Гіцерот — епізод Вікторія Чаєва — епізод Яків Бєлєнький — ''епізод Ірина Іванова
Знімальна група Автор сценарію: Владлен Бахнов Режисер: Веніамін Дорман Оператор: Костянтин Арутюнов Художник: Марк Горелік Композитор: Микита Богословський Текст пісень: Олександр Галич («Дальні мандри»); Владлен Бахнов, Яків Костюковський («Ні пуху, ні пера») Звукорежисер: Дмитро Флянгольц
Цікаві факти У картині є камео Ніни Іванової, що зіграла головну роль Тетяни Сергіївни у фільмі «Весна на Зарічній вулиці» (1956). У сцені зустрічі випускників викладач викликає Таню Левченко, на що та відповідає: «А я не Левченко, я тепер Савченко» (прізвище Саші, героя Миколи Рибникова).