«Проліта́ючи над гніздо́м зозу́лі» ( — дослівно: «Політ над зозулиним гніздом») — американський культовий фільм Мілоша Формана. Екранізація роману «Над зозулиним гніздом» Кена Кізі (Ken Kesey). Прем'єра відбулася 19 листопада 1975 року. За увесь час існування премії «Оскар» фільм став другим з трьох фільмів, які завоювали її у всіх п'яти головних номінаціях. Дотепер це вдалося тільки фільмові «Це сталося якось вночі» (1934). Після цих двох фільмів лише один зміг повторити це досягнення — «Мовчання ягнят» (1991). Фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі» здобув нагороди як найкращий фільм, за найкращу режисуру, найкращих актора та акторку у головних ролях, найкращий адаптований сценарій, а також завоював 11 номінацій і 28 інших нагород, зокрема кілька Золотих глобусів та премій БАФТА.

Станом на 1 березня 2024 року фільм займає 18-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет Злочинець Рендл Патрік Макмерфі (Джек Ніколсон) потрапляє до в'язниці на невеликий термін. Щоб відпочити від тюремної праці, він симулює божевілля й потрапляє до психіатричної клініки на обстеження. Вільний духом, оригінальний, з гарячою кров'ю в жилах і гострий на язик бунтар, здається, насолоджується свободою в компанії психів і сподівається провести так увесь залишок свого ув'язнення. Але поступово він розуміє, якими невільними є пацієнти клініки та як їх пригнічує старша медсестра Мілдред Ретчед (Луїза Флетчер), що встановила у відділенні суворий розпорядок і неухильно вимагає його дотримання. Це спричиняє внутрішній протест у Макмерфі й він починає «лікувати» пацієнтів по-своєму: спочатку він грає з ними в карти й баскетбол, а потім без дозволу вивозить їх катером на риболовлю. Між Ретчед і Макмерфі починається боротьба за думки й серця пацієнтів. Макмерфі дізнається, що багато пацієнтів перебувають у лікарні з власної волі (у той час, як він сам — на примусовому лікуванні) й не може з цим змиритися. Він намагається показати їм переваги вільного життя й самостійності. Водночас деспотична сестра Ретчед починає «закручувати гайки» й указувати пацієнтам на їхню нікчемність і залежність. Але Макмерфі поступово бере гору в цій дуелі.

Щоб закріпити свою перемогу, він вирішує влаштувати у відділенні вечірку з алкоголем і дівчатами, а потім утекти. Підкупивши санітара, він проводить у лікарню знайомих дівчат легкої поведінки, які приносять спиртні напої. Гулянка вдалася на славу, але перед самою втечею Рендл просить одну з дівчат покохатися з одним молодим і надзвичайно сором'язливим пацієнтом, (можливо, позбавити його невинності), до якого він відчував особливу прихильність. Тим часом п'яний Макмерфі засинає (хоча вікно з ґратами вже відкрито і залишається лише вилізти назовні), і втеча не вдається. А зранку приходить медсестра Ретчед і, побачивши всюди хаос і безлад, лютує. Заставши молодого пацієнта з повією, вона починає докоряти йому, знаючи про його психічну нестабільність, погрожуючи розповісти про те, що трапилося, матері пацієнта, яка є її давньою подругою. Він не може знести її докорів, навісніє, санітари ведуть його до окремої палати, де він, залишившись сам, накладає на себе руки. Побачивши це, Макмерфі шаленіє й накидається на Ретчед, щоб її задушити. Його відтягують, визнають агресивним божевільним і піддають лоботомії.

У кінцевій сцені фільму величезний пацієнт-індіанець на прізвисько «Вождь» (Вілл Семпсон), що також планував утекти з головним героєм, зглянувшись над волелюбним Макмерфі, який після «лікування» перетворився на «рослину», вбиває його, задушивши подушкою, а потім сам тікає на волю, здійснивши Макмерфієву мрію.

У ролях АкториПерсонажіДжек Ніколсон Рендл Патрік МакмерфіЛуїза Флетчер Мілдред Ретчед Віл СемпсонВождь Бромден Бред Дуріф Біллі Біббіт Денні Де Віто Мартіні Крістофер Ллойд Макс Тебер Майкл Берріман Елліс

Номінації та нагородиOne Flew Over the Cuckoo's Nest — Awards. IMDb Рік Нагорода Категорія Номінант Результат«Оскар»Найкращий фільмСауль Заенц, Майкл ДугласНайкраща чоловіча рольДжек НіколсонНайкраща жіноча рольЛуїза ФлетчерНайкращий режисерМілош ФорманНайкращий адаптований сценарійЛоуренс Гаубен, Бу ГолдманНайкраща чоловіча роль другого плануБред ДуріфНайкраща операторська роботаГаскелл Векслер, Білл БатлерНайкращий монтажРічард Шею, Лінзе Клінгмен, Шелдон КанНайкраща музика до фільмуДжек Ніцш«Золотий глобус»Найкращий фільм — драма«Пролітаючи над гніздом зозулі»Найкращий дебют актора у фільміБред ДуріфНайкраща жіноча роль у фільмі — драмаЛуїза ФлетчерНайкращий режисерМілош ФорманНайкращий сценарій кінофільмуЛоуренс Гаубен, Бу ГолдманНайкраща чоловіча роль у фільмі — драмаДжек НіколсонПремія БАФТАНайкраща чоловіча рольДжек НіколсонНайкраща жіноча рольЛуїза ФлетчерНайкраща режисураМілош ФорманНайкращий фільм«Пролітаючи над гніздом зозулі»Найкращий монтажРічард Шею, Лінзе Клінгмен, Шелдон КанНайкраща чоловіча роль другого плануБред ДуріфНайкраща операторська роботаГаскелл Векслер, Білл Батлер, Вільям ФрейкерНайкращий сценарійЛоуренс Гаубен, Бу ГолдманНайкращий саундтрекМері Макглон, Роберт Р. Ратледж, Вероніка Селвер, Ларрі Джост, Марк Бергер Найкраща музика до фільмуДжек Ніцш

Примітки

Посилання