Вірме́ни (, ) ― народ індоєвропейського походження, що говорить вірменською мовою, яка утворює окрему гілку індоєвропейської мовної сім’ї. Вірмени є корінним населенням Вірменського нагір’я та основним населенням Вірменії.
Етногенез вірменів сягає глибокої давнини та пов’язується з населенням стародавніх держав Урарту, Великої Вірменії та низки племінних утворень Передньої Азії. Вірмени сформували одну з найдавніших безперервних культурних традицій регіону.
У 301 році Вірменія стала першою державою у світі, що прийняла християнство як державну релігію, що відіграло визначальну роль у формуванні вірменської ідентичності. Національною церквою є Вірменська апостольська церква.
Значна частина вірмен проживає за межами історичної батьківщини, утворюючи численну вірменську діаспору в Росії, США, Франції, країнах Близького Сходу та Європи. Загальна чисельність вірмен у світі оцінюється приблизно у 8–10 мільйонів осіб. Етимологія
Самоназва вірмен — (, , множина: հայեր, гаєр), імовірно походить від назви народу — хаяси. Країна Хаяса і народ хаяси згадують на глиняній хеттській таблиці, знайденій під час розкопок столиці хеттської держави — Хаттуси, яку датують ІІ тисячоліттям до нашої ери.
Назва країни Армі́нія, у якій проживали арміни, зустрічається вперше в Бехістунському напису перського царя Дарія I в 522 до н. е. Існує також історичний напис, що називає регіон Вірменського нагір'я Вірменією, Шумерського Нарам-Суєна, датований 2260 р. до н. е., який на тисячу років випереджає першу згадку Урарту«Armenian origins: An overview of ancient and modern sources and theories», by Thomas J. Samuelian, Iravunq, 2000, 34 p., ASIN: B0006E8NC26; p. 14. http://www.arak29.am/PDF_PPT/origins_2004.pdf . Геродот (V ст. до н. е.) іменує їх арменами. Про Вірменію і побут вірмен цього ж періоду важливі відомості повідомляє Ксенофонт.
мова Вірмени ВірменіяВірменськаՀայեր HayerՀայաստան Hayastan, Հայք Hayk‘Арабськаأرمن Armin, однина — أرماني Armānīأرمينيا ArmīniyāАссирійськаܐܪܡܐܢܥ Armānīܐܪܡܝܢܝܐ ArmīniyāФранцузькаArméniensArménieПерськаارمنیان ārmaniyānارمنستان ārmanistānГрецькаΑρμένιοιΑρμενίαГрузинськаსომხები Somkhebiსომხეთი Somkhet'iАнглійськаArmeniansArmeniaТурецькаErmenilerErmenistanКитайська亚美尼亚人 Yàměiníyàrén / Ямейніяжень亚美尼亚 Yàměiníyà / Ямейнія
Походження Згідно з міграційною гіпотезою походження вірмен ( Д'яконов І.М. ) приблизно у XII ст. до н. е. індоєвропейські племена мушків (мюсів), предки сучасних вірмен, разом зі спорідненими фрако-фригійськими племенами, переселилися з Балкан до Малої Азії і близько шестисот років жили в західній частині Вірменського нагір'я поряд із хеттськими і хуррито-урартськими народами. 3годом вони рушили на схід і утвердилися в західних і південно-західних областях Вірменського нагір'яДьяконов И. М. Предыстория армянского народа. Ереван, 1968..
Інші, автохтонні, гіпотези ( Гамкрелідзе Т. В, Іванов В.В. ) відносять появу предків вірмен на території Великої Вірменії до IV—III чи навіть VIII - VII тисячоліть до н. е., а прабатьківщиною індоєвропейських народів називають Малу Азію, Вірменське нагір'я і південну частину Кавказу,. Проблема походження вірмен дуже тісно пов'язана з проблемою походження індоєвропейців узагалі. Дедалі більше наука схиляється саме до автохтонної гіпотези походження вірмен ( хуррити - урарти - вірмени ) і до того, що перші індоєвропейці з'явились на Вірменському нагір'ї, можливо, у VIII-VII тис. до н. е.У II — початку I тис. до н. е. на території Великої Вірменії внаслідок поступового злиття індоєвропейських племен і їхніх союзів, що проживали там спозадавна, а також фрако-фригийськіх племен, які, перейшовши Євфрат, заселили південно-західну частину Вірменії.
Вірмени, названі арімами в «Іліаді» Гомера, до часу виникнення цієї героїчної поеми (IX—VIII ст. до н. е.) заселяли навіть область, прикордонну з Кілікійським Тавром.
Історія
Процес складання вірменської народності був дуже тривалим і в основному завершився до часу греко-македонських завоювань в IV ст. до н. е.
80-і—70-ті рр. до н. е. — Вірменія — наймогутніша держава Передньої Азії при правлінні царя Тиграна II.
У 301 р. Вірменія стала першою країною, де християнство оголосили державною релігією.
У 405—406 рр. Месроп Маштоц створив вірменську абетку.
Перша світова війна стала найтрагічнішим етапом історії вірмен. Протягом 1915—1918 і подальших післявоєнних років в Османській імперії здійснили геноцид над 1,5 млн вірмен (див. Геноцид вірмен).
Чисельність Чисельність вірмен у світі становить приблизно 10 мільйонів осіб, з яких лише одна третина проживає у Вірменії. Велика вірменська діаспора існує в Росії, Франції, Ірані, США, Канаді, Україні, Грузії. Значна кількість вірмен проживає також в невизнаній Нагірно-Карабаській Республіці .
Релігія
Більшість вірян — християни, що відносяться до Вірменської Апостольської Церкви. Є також вірмени-католики; історії відомі і православні вірмени на території Північно-Східної Русі. Ісламізовані вірмени часто вважаються самостійним етносом — хемшилами, більшість з них сповідає суннізм ханафітського толку, хоча є і неісламізовані хемшили.
. Початок Кілікійського царства відносять до 1080 року, а впало Кілікійське царство в 1375 році. Населена ця держава була вірменами, а розташовувалася вона там, де в наш час проживають алавіти (північний захід сучасної Сирії і прилеглі до цих районів регіони південної Туреччини).
Див. також Вірменознавство Вірменський національний костюм Кримські вірмени Народні вірменські ігри Народні вірменські пісні
Примітки
Література
Из истории армяно-украинских, венгерских и молдавских отношений. Сб. статей и материалов. Составители: К. Хачатрян, О. Алексанян. Редактор К. Хачатрян. — Ереван: Институт истории НАН РА, 2012. — 224 с.
Посилання
Armenian Highland Алевіти — колишні вірмени Союз вірмен Росії Союз вірменів Росії в місті Гарячий Ключ (Краснодарський край) Спілка вірмен України Київська вірменська громада