Вісімдесятники — ґенерація в українській літературі, яка заявила про себе в другій половині 80-х років. Вісімдесятники, на думку Володимира ЄшкілєваМала українська енциклопедія актуальної літератури, Плерома, 3, проект Повернення деміургів — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — с. 39., створила першу в історії повоєнної української літератури опозицію традиціоналістському дискурсу не у вигляді опору окремих особистостей, а як феномен нового літературного покоління. Дискурсивно цей феномен можна розмежувати на постмодерну та неомодерну складову. На творчості «вісімдесятників» позначився суспільний злам початку 90-х років, що породив так звану «карнавальну рефлексію» в творах представників покоління (Бу-Ба-Бу, ЛуГоСад, «Пси святого Юра»).
Для «вісімдесятників» властива орієнтація на здобутки європейської культури, особливо на літературу поставстрійського культурного простору XX століття (зокрема: Ґеорґ Тракль, Франц Кафка, Мілан Кундера). За Володимиром ЄшкілєвимТам само, неомодерна складова «вісімдесятництва» виявилась більш органічною щодо поточної літературної ситуації в Україні, аніж рефлективний постмодерний простір. В межах неомодерної складової відбувається своєрідна компенсація втрат української літератури, що пов'язані з її ізоляцією та маргіналізацією в радянський період.
Створенню своєрідного канону письменників, приналежних до покоління «вісімдесятників» посприяла також однойменна антологія, упорядкована Ігорем Римаруком та видана в 1990 році в Едмонтоні. Творчість вісімдесятників представлена і в антології «З трьох світів».
Ознаки феномену вісімдесятництва На думку Володимира ЄшкілєваТам само, с. 39-40, серед особливих ознак феномену «вісімдесятництва» можна назвати такі: надання домінантного значення формальній складовій твору; перехід від наративного символізму до інтертекстуального та пошук сенсу інтертекстуальності як ностальгія за салоном; відсутність претензії на творення конституативних текстів; бажання харизматизації через «визнання на Заході» і пов'язані з цим комплекси та розчарування; концептуальний урбаністичний індивідуалізм; тяжіння до синтетичних способів креації.
Основні представники вісімдесятників Юрій Андрухович Наталка Білоцерківець Василь Герасим'юк Дмитро Кремінь Павло Гірник Ярослав Довган Іван Малкович Петро Мідянка Кость Москалець Оксана Забужко Віктор Неборак Олександр Ірванець Володимир Цибулько Микола Рябчук Ігор Римарук В'ячеслав Медвідь Світлана Короненко
Див. також З трьох світів (антологія) Вісімдесятники: Антологія нової української поезії
Примітки
Література Літературознавча енциклопедія, упор. Юрій Ковалів. — Київ: Видавничий центр «Академія», 2007, с. 194. Мала українська енциклопедія актуальної літератури, Плерома, 3, проект Повернення деміургів — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. — с. 39-40.