Оксид марганцю (II), оксид мангану (II) — неорганічна сполука, оксид складу MnO. Являє собою зелені або сіро-зелені кристали, які є парамагнітними. Сполука нерозчинна у воді, проявляє осно́вні властивості.
Застосовується як каталізатор для гідрогенізації піперидину, а також для десульфування металів. Використовується у виготовленні кераміки, антиферомагнітних матеріалів.
Поширення у природі
Оксид марганцю(II) у вільному стані поширений у вигляді мінералу манганозиту.
Окрім того, він може перебувати у складі мінералів, які є оксигеновмісними солями Mn(II): наприклад, у родохрозиті MnCO3, трипліті (Mn,FeII)2PO4F (31,5% MnO), родоніті (Mn,Ca,FeII)SiO3 (50,5% MnO), спесартині Mn3Al2(SiO4)3 (43% MnO). Також MnO поширений у складі гаусманіту — змішаного оксиду MnO·Mn2O3.
Фізичні властивості Оксид марганцю за звичайних умов є кристалами зеленого або сіро-зеленого кольору. Він плавиться при 1780 °С, перетворюючись на чорну рідину. Температура кипіння 3127 °С (переганяється з дисоціацією). Нерозчинний у воді.
Відомі дві сингонії кристалів оксиду марганцю (II): Кубічна (а= 0,4448 нм); Гексагональна модифікація (стійка до 155,3 °С); У кубічної сингонії густина 5,18 г/см³.
Кристали є парамагнітними. Антиферомагнетик із температурою Нееля 122 °К, напівпровідник.
MnO є сполукою змінного складу, гомогенність спостерігається у проміжку MnO1,00-MnO1,13 (відповідно до структури мінералу манганозиту).
Отримання Оксид марганцю (II) можна отримати прокалюванням при температурі 300 °С оксигеновмісних сполук марганцю (II) в інертній атмосфері (у струмені азоту або водню):
Іншим способом є відновлення оксидів MnO2, Mn2O3, Mn3O4 (воднем, оксидом вуглецю, коксом):
Хімічні властивості При нагріванні на повітрі оксид марганцю (II) може поступово переходити в оксиди MnO2, Mn2O3, Mn3O4:
Оксид проявляє осно́вні властивості: він взаємодіє з кислотами та, при сплавленні, із кислотними оксидами з утворенням солей:
(рожева сполука) (червона сполука) При дії окисників Mn(II) в оксиді переходить у Mn(III):
Оксид відновлюється при дії водню чи алюмінію до металевого марганцю:
Застосування Застосовується як каталізатор при дегідрогенізації піперидину та для десульфуризації металів. Компонент багатьох керамічних матеріалів.
Див. також Марганцеві руди
Примітки
Посилання www.xumuk.ru
Джерела CRC Handbook of Chemistry and Physics (86th ed.) / D. R. Lide , ed. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. Рипан Р., Чертяну И. Неорганическая химия: Химия металлов: В 2 т. / Под ред. В. И. Спицына. — М. : Изд. «Мир», 1972. — Т. 2. —871 с. Реми Г. Курс неорганической химии: в 2 т. / Пер. с нем., под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ,1966. — Т. 2. — 833 с. Химические свойства неорганических веществ: Учеб. пособие для вузов. 3-е изд., испр. / Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л.; Под ред. Лидина Р. А. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. Химический энциклопедический словарь / Гл. ред. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с.