Герріт Рітвельд (, МФА: ; * 24 червня 1888, Утрехт — 25 червня 1964, там же) — нідерландський дизайнер меблів і архітектор, учасник художньої групи «Стиль». Рітвельд був одним з творцців стилю неопластицизм. Майже все своє життя він прожив у рідному Утрехті.

З життя і творчості

Рітвельд з дитинства працював у майстерні свого батька-тесляра. У 1904 році він поступив креслярем до утрехтського ювеліра Бегеера, у якого працював 9 років. Паралельно він відвідував вечірні курси під керівництвом архітектора Клаархамера. У 1917 році Рітвельд відкрив власну меблеву майстерню.

На погляди Рітвельда серйозний вплив мали Чарльз Макінтош і Френк Ллойд РайтGerrit Rietveld 1888-1964 , Modern Furniture Classics. У 1918 році Рітвельда знайомиться з Тео ван Дусбургом, Пітом Мондріаном та іншими молодими художниками, які всі разом стануть відомі як група «Стиль» (). Їх стиль, який дістав назву неопластицизму, виявився близьким до поглядів Рітвельда: вони використовували прості конструкції з горизонтальних і вертикальних елементів і мінімальну палітру кольорів — «основні» червоний, синій і жовтий з додаванням чорного та білого. У тому ж році Рітвельд створив один з найвідоміших своїх творів — червоно-синій стілець. Для створення стільця він використовував прямі дошки та рейки таким чином, що тривимірний об'єкт візуально розкладався на прості геометричні форми, і два з трьох «основних» кольорів . Пізніше стілець експонувався на виставці Баухаус а.

Однією з перших архітектурних робіт Рітвельда став приватний будинок мешканки Утрехта Труус Шредер-Шредер (Truus Schröder-Schräder}. Дім продовжує розвиток неопластицизму: прямокутні форми, традиційна для творів «Стилю» палітра (білі і сірі стіни та вертикальні лінії, виконані в основних кольорах). Вілла була побудована згідно з 16-ма пунктами «пластичної архітектури» Ван Дусбурга: вона була «елементарною, економічною та функціональною; немонументальною і динамічною; антикубістічною за формою і антидекоративною за кольором». Радикалізм Рітвельда проявився в плануванні другого поверху: за винятком ванної і туалету на другому поверсі були відсутні внутрішні перегородки. Внутрішня обробка була виконана в тих же кольорах, що й зовнішні стіни. Будинок Шредер був побудований в житловому районі і разюче відрізнявся від решти стандартних житлових будинків, що його оточували. Шредер оселилася в будинку з трьома дітьми (вона була вдовою) і жила в ньому до своєї смерті в 1985 році. Від 2000 року Будинок Шредер входить до числа об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО від Нідерландів.

У 1928 році Рітвельд став одним із 28 засновників Міжнародного конгресу сучасної архітектури () Ле Корбюзьє. 1930-і роки були менш продуктивними для Рітвельда. Одним з відомих творінь архітектора того часу став стілець «Зигзаг», що складався з 4-х площин, з'єднаних з одною під різними кутами (1932—34).

Після ІІ Світової війни Рітвельд викладав в Роттердамі, а потім у Гаазі. У 1951 році в Амстердамі відбулася велика ретроспективна виставка «Стилю».

У 1954 році Рітвельд оформив нідерландський павільйон на Венеційському бієнале, потім реалізував декілька проєктів безпосередньо в Нідерландах. У 1963 році Герріта Рітвельда обрали почесним членом Союзу архітекторів Нідерландів, а в наступному році архітектор отримав почесний докторський ступінь в Делфтському технічному університеті. У тому ж році Рітвельд помер. Останнім його великим проєктом став музей Ван Гога. Будівництво будівлі в 1973 році завершили його партнери з архітектурної студії ван Діллен і ван Тріхт.

Увічнення пам'яті

Ім'я Рітвельда в 1968 році було присвоєно Нідерландській академії мистецтв і дизайну. Рітвельд спроєктував нову будівлю для Академії, яка була добудована вже після його смерті.

Галерея

Посилання