Ба́хму́т — місто в Україні, Донецькій області. Адміністративний центр Бахмутського району і Бахмутської міської громади.
До російського вторгнення 2022 року місто було центром соляної промисловості України та залізничним вузлом. Під час боїв за Бахмут місто було зруйноване на 80 %.
З грудня 2023 року місто під російською окупацією.
Назва Назва міста походить від назви річки Бахмутки, яка може походити від тюркської назви степових коней — бахмати.Арте́мівськ // За іншою версією, від кримськотатарського (турецького) імені Махмуд або Махмет.
У Повесті врем'яних літ можна побачити, що автор називає Магомета «Бохъмитом», а його вчення — вірою «Бохъмичѣ»:; переклад: ; транскрипт оригіналу:
Текст Переклад В літо 6494 . Прийшли болгари магометанської віри, кажучи: «Ти князь мудрий і розумний, а закону не знаєш. Віруй у наш закон і поклонися Бохмиту».
Побутують два варіанти наголосу: Ба́хмут і Бахму́т.Ба́хмут чи Бахму́т
У 1924—2016 роках місто мало назву Арте́мівськ — на честь більшовика Сергєєва (Артема).
Географія
Розташування Місто розташоване в північно-східній частині Донецької області, на плато Донецького кряжу, яке прорізає річка Бахмутка з правою притокою Каменуватого Яру. Плато має загальний нахил на північ до долини р. Сіверський Донець. У районі Бахмута висота вододілу на північно-західній околиці становить 200 м, оцінки висоти в центрі міста близько 84 м.
Бахмут розміщений за 3 км від автостради (Київ — Харків — п. п. Довжанський) та за 89 км на північний схід від Донецька.
За сім кілометрів від міста проходить побудований у 1953—1958 роках канал Сіверський Донець — Донбас, який має велике значення для водопостачання міста.
У межах Донецької височини виділяється Бахмут-Торецька височина, назва якої знову відповідає назві міста.
Ґрунти У районі міста переважають родючі ґрунти — типові та звичайні чорноземи.
Клімат Клімат помірно-континентальний. Літо спекотне, посушливе. Зима мінлива, іноді зі значними морозами. Найхолодніші місяці року — січень і лютий (середня температура −6…−8 °C). Максимальна глибина промерзання ґрунту 80 см, мінімальна 27 см. Найтепліший місяць — липень (+20…+25 °C). Абсолютна максимальна температура спостерігається в липні (+40 °C). Середньорічна кількість атмосферних опадів становить 500 мм. З них більша частина випадає в теплий період. У порівнянні з навколишньою місцевістю число днів із туманами, сніговим покровом більше; безморозний період менше.
Археологія У 1930-х роках у районі Алебастрового кар'єру та 1955 року на поселенні Карла Лібкнехта виявлені кістки мамутів давньокам'яної доби.
Історія
Від заснування
Перша версія — вперше про «сторожу Бахмутську» згадується під 1571 р., коли на місці давнього займища українців створено сторожовий пункт Московського царства.Феодосій Макаревський) Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. — Екатеринослав, 1880. — Вып. 2. — С. 2.) Ця версія про походження Бахмута аргументовано піддана критиці, оскільки всі сторожі згідно з «Розписом сторож» розташовувалися на лівому боці Сіверського Донця (Бахмутівська — напроти впадіння в нього р. Бахмут — нині с. Ямпіль Краматорського району) і не складали жодних укріплень, а були лише місцями зустрічі московської прикордонної служби для обміну інформацією (згідно зі статутом сторожової і станичної служби на сторожі не дозволялося навіть розкладати вогнище, щоб не виказати ворогові місця, у якому зустрічаються «сторожі» (прикордонники).
У XVII ст. значний пункт солеваріння. Один з осередків повстання Булавіна.
Як повноцінне поселення Бахмут заснували козаки Ізюмського слобідського полку приблизно в 1680—1690-х, за іншими даними 1701-го. Документально доведено, що острог на р. Бахмут збудували слобідські козаки з дозволу московського уряду в 1703 році, а перший його опис складено в 1704 році. Станом на 1712 рік етнічно значно домінували українці.Кабузан В. М. «Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII — первой половине XIX в. (1719—1858 гг.)», Наука, М; 1976 306 с. (с. 71)
У 1715 році розпочав роботу солеварний завод.Верменич Я. Донбас у контексті теорій порубіжжя: соціогуманітарний аналіз / Український історичний журнал.— К., № 1 (520) за січень-лютий 2015.— С. 118. ISSN 0130-5247
У 1719 році стає адміністративним центром Бахмутської провінції, адміністративно-територіальної одиниці в складі Азовської та Воронізької губерній Російської імперії. Бахмутська провінція ліквідована в 1783 році.
У 1721 році поруч із містом відкриті поклади кам'яного вугілля. Першовідкривачами промислових покладів вугілля в регіоні Донбасу є ландрат (помічник губернатора), шляхтич українсько-польського походження Микита Вепрейський та комендант Бахмутської фортеці, капітан Ізюмського слобідського полку Семен Чирков.
У Бахмуті побудована Покровська церква на кошти парафіян і, значною мірою, на кошти священника Йоанна Лук'янова, який пожертвував на храм церковне начиння, наряди, ікони та книги. Покровська церква освячена 30 вересня 1732 року.
У випуску лондонської газети «The London Gazette» від 8-11 жовтня 1737 року на першій шпальті є згадка про місто Бахмут, на території України, що дає підстави досліднику В. Ільченку інтерпретувати цей факт для визначення східних українських кордонів.
27 жовтня 1748 року створено Бахмутський кінний козацький полк.
У середині XVIII століття Бахмут стає адміністративним центром Слов'яносербії.
У 1764—1765 роках створено Бахмутський гусарський полк для захисту кордонів на правому березі Сіверського Дінця (Слов'яносербії), який сформований переважно з переселених на вільні терени між річками Бахмутом і Луганню сербів, болгар, угорців та вихідців із Балканських країн; також до складу полку увійшов Молдавський гусарський полк.
До кінця XVIII століття втрачає значення центру солевидобування. У 1782—1783 роках закриваються спочатку солеварний завод, а потім і фортеця.
З 1783 і по 1920-ті роки є центром однойменного повіту Катеринославської губернії.
Сіль стає частиною герба Бахмута, затвердженого 2 серпня 1811 року. З 1870-х в околицях Бахмута починають розробляти поклади вогнетривкої глини та гіпсу.
У Бахмуті щорічно проводилося три ярмарки, пристосовані до церковних свят. Основним ярмарком був Петропавлівський — проводився 12 липня (у День апостолів Петра і Павла).
У 1895 році в місті вийшла перша українська книжка на Донеччині — вірші М. Чернявського.Від УНР до ОУН: український рух на Донеччині 1917—1959 рр. Том 2 О. Б. Добровольський. Левада, Львів — 2020.
У 1903 році відкрилися приватні Музичні курси Адель Мерейнес, випускниці Віденської консерваторії. На початку століття в Бахмуті працювали три гімназії, Реальне, Ремісниче та Духовне училища, приватні, церковноприходські та народні училища і школи. Видавалося кілька газет: «Донецьке слово», «Бахмутське життя», «Бахмутська копійка», «Народна газета».
У часи УНР До 1917 року в Бахмуті діяли окремі групи українських націоналістів, що поширювали переважно українські п'єси. Спроба 1914 року відкрити «Просвіту» в Бахмутському повіті наштовхнулася на жорстке протистояння з боку царських чиновників.
7 листопада 1917 року, коли Центральна Рада своїм Третім Універсалом проголосила утворення Української Народної Республіки, над Бахмутською повітовою земською управою (нині — будинок коледжу транспортної інфраструктури) вперше на Донбасі піднято жовто-сині національні прапори. У самому Бахмуті та навколишніх селах діють осередки товариства «Просвіта», осередки українських партій, з літа 1917 року організовуються структури «Вільного козацтва». Проте в грудні 1917 року одночасно з більшовицьким заколотом у Луганську, у Бахмуті до влади приходять більшовики, що в лютому 1918 року проголошують Донецько-Криворізьку Радянську Республіку.
Війська Слов'янської групи Окремої Запорізької дивізії Армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича 26 квітня 1918 року зайняли Бахмут.Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідження., кіносценарій / Упоряд. Я. Гаврилюк. — : Вид. центр «Просвіта», 2008. — 840 с. У Бахмут вступили німецькі й українські війська. На короткий час, до осені 1918 року, тут було розквартировано 3-й гайдамацький полк на чолі з отаманом Волохом. У жовтні 1918 року незадоволені гетьманською владою мешканці підіймають Бахмутське повстання, що стало єдиним відомим повстанням на підтримку нової петлюрівської влади по всій Луганщині й Донеччині. У листопаді 1918 року, після революції у Німеччині, німецькі війська евакуюються на батьківщину, у грудні того ж року місто й повіт захоплюють загони Краснова й більше українська влада не поновлюється тут вже до часів проголошення 24 серпня 1991 року Незалежності України.
Період радянської окупації
25 листопада 1920 року став центром Донецької губернії. У перші роки радянської окупаційної влади в Бахмуті жили та працювали голова Ради народних комісарів УСРР, організатор Голодомору Влас Чубар, а також один із засновників Донецько-Криворізької Радянської Республіки — Федір Сергєєв (Артем), на честь якого 13 вересня 1924 року Президія ЦВК СРСР перейменувала Бахмут в Артемівськ.Коммунист № 211 від 14.09.1924, сторінка 3
У 1930—1932 роках в Артемівську проходять процеси над вчителями, звинуваченими в українському націоналізмі, більшовики арештовують і розстрілюють усіх ще живих на той час українських діячів визвольних змагань. У середині 1930-х тут спалено 70 % всього бібліотечного фонду міста.
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу урядом СРСР у 1932—1933 роках. Кількість встановлених жертв — 3255 осіб.
1 листопада 1941 року місто захопили гітлерівці в ході Німецько-радянської війни.Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. : Воениздат, 1985. 598 с.Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.
5 вересня 1943 року місто знову займають війська СРСР.
У 1991 році, незадовго до проголошення незалежності України, у місті ініційовано місцевий референдум щодо повернення місту історичної назви. Утім, ініціатива не була підтримана — «за» проголосували лише 25 %.
Російсько-українська війна
16 березня 2014 року у селищі Парасковіївка Бахмутського району біля озброєного складу Збройних Сил України виник блокпост з російським триколором. Прихильники Прогресивної соціалістичної партії України, яку очолювала Наталія Вітренко, пояснювали тоді, що блокують відвантаження зброї зі шахти імені Володарського, якою нібито «озброювали Правий сектор, щоб поставити Донбас на коліна». Проте основний кістяк «антифашистського руху» тоді складали громадяни Росії — представники так званого «донського козацтва».
Представники міліції у Бахмуті віднеслися до них із симпатією. 19 березня серед «протестуючих» були замінені навіть родичі головного міліціонера Донецької області Костянтина Пожидаєва. Також активно їм допомагали депутати міської ради від «Партії регіонів» та медійний ресурс братів Андрія та Сергія Клюєвих у вигляді телеканалів «Заказ» та «АТВ».
21 березня 2014 року міський голова Олексій Рева прибув на місце подій. Але замість того, щоб вимагати перевірку документів у «протестуючих» та відправити їх за ґрати, він по-своєму трактував Карний кодекс, пояснюючи тим, що це «право „козаків“ блокувати військову частину». Результатом цієї зустрічі стало тимчасове припинення відвантаження зброї для Збройних Сил України зі шахти імені Володарського до «забезпечення спокою у регіоні».https://youtu.be/z7yoIvUyst8 | Обращение к пикетчикам на Володарке. 21 Марта 2014 года
12 квітня 2014 року російські сепаратисти намагалися проголосити в Артемівську «Донецьку народну республіку». Тоді міський голова Олексій Рева заявляв проукраїнсько налаштованим мешканцям міста наступне:
https://grom-ua.org/node/2205 | Ордаш Дадашов. «Смотрящий» Клюевых, призвавший в Бахмут «русский мир» пт, 27/04/2018 — 15:44