Агáт — мінерал, тонко-смугастий різновид халцедону зі смугастою або плямистою текстурою, часом з декоративними включеннями і концентрично-зональною або плоскопаралельною будовою. Смужки можуть бути різних кольорів та відтінків, від світло-рожевих до сургучно-коричневих. Має шаруватий чи хмароподібний розподіл забарвлення, складається з окису кремнію, (SiO2). Для агату характерні раковистий злам, восковий блиск, висока в'язкість і придатність до ідеального полірування.
Назва Знаменитий учений давнини Пліній Старший вважав, що назва агату походить від річки Ахатес () на Сицилії (можливо, сучасна Карабі або Дірілло). Інше тлумачення — від грецького «ἀγαθός» — добрий, хороший, щасливий. Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією з древніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на землю і став каменем. А його очі продовжують дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця.
Типи кристалів Однозабарвлені агати (сердолік, сардер, карнеол) стрічкові бастіонні шаруваті плямисті мохоподібні ландшафтні сагенітові вогненні
Родовища Агат — гідротермальний поствулканічний мінерал, що заповнює мигдалини і тріщини в ефузивних породах андезито-базальтового і рідко ріолітового складу. Велике практичне значення мають алювіальні (залишкові) агати в древніх корах вивітрювання ефузивів і агати алювіальних родовищ.
Головні родовища агату розташовані в Бразилії, Уругваї, Аргентині та Індії. Найвідоміші родовища в Європі знаходяться в ФРН, район Ідар Оберштайн. Є також на Малому Кавказі (Ахалцихська група), в Росії (Схід. Сибір, Норське родов.). В Україні агати поширені в Рівненській області (Янова долина, Берестовець, Полиці, Іванчі, Рафалівка), також трапляються на території Криворізького басейну, на Закарпатті (Берегівський район — околиці м. Берегово, с. Мужієво). У Криму добре відомі агати з Коктебеля, Кизилівки, Кара-Дага, Феодосії, басейну річки Альма. Агат був відомий здавна в Шумері і Стародавньому Єгипті; він використовувався для виготовлення різьблених печаток, амулетів, прикрас. Особливо широко агати застосовувалися в країнах античного Середземномор'я для виготовлення гем.
Різновиди агат бастіонний (агат фортифікаційний); агат брекчієподібний (відміна агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує брекчію); агат бразильський (агат з концентричними шарами) агат веселковий (тонкосмугастий халцедон з гарною грою кольорів); агат виробний (агат, який використовують як виробний камінь); агат блакитний (ювелірний агат, штучно забарвлений у блакитний колір); агат горошковий (відміна халцедону із забарвленими плямами у напівпрозорій основній масі); агат дерев'янистий (дерево, заміщене в процесі окременіння плямистим агатом); агат дисковий (різновид агату з округлими включеннями оксидів заліза); агат зірчастий (агат з явищем астеризму); агат іризуючий (те саме, що й агат веселковий);
агат ісландський (обсидіан); агат кораловий (1. Окременілий корал; 2. Вид агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує корал); агат крапковий (відміна халцедону з червоними крапками); агат ландкапський (білий або сірий халцедон з включеннями оксиду марганцю); агат ландшафтний (відміна агату, названа за типом візерунка); агат лельбахський (яшма темно-червоного кольору); агат малиновий (відміна агату, темно-червоного кольору); агат мексиканський (щільний вапнистий накип); агат молочний (відміна агату молочно-білого кольору); агат моховий (агат, який містить дендритоподібні включення, найчастіше оксидів марганцю); агат м'ясний (відміна агату червоного кольору); агат очкуватий (відміна агату, названа за типом візерунка); агат перистий (агат з перистим розміщенням включень); агат пурпуровий (аметист); агат руїнний (відміна агату, названа за типом візерунка); агат сагенітовий (агат, який містить голчасті включення); агат скляний (стара ювелірна назва везувіану);
агат смугастий (зайва назва агату); агат срібний (яшма з включеннями самородного срібла, бісмуту та арґентиту); агат стрічковий (агат, у якого смуги розміщуються у вигляді стрічок); агат східний (торговельна назва напівпрозорої відміни агату); агат трубчастий (брекчієподібна відміна агату); агат фортечний (те ж саме, що агат фортифікаційний); агат фортифікаційний (брекчієподібна відміна агату); агат халцедоновий (зайва назва агату); агат хмарний (відміна агату, названа за типом візерунка); агат черепашковий (відміна агату, названа за типом візерунка); агат чорний (ювелірний агат, штучно забарвлений у чорний колір); агат яшмовий (агрегат, складений з яшми і прожилків прозорого халцедону).
Фарбування Для надання агатам більшої ефектності їх нерідко фарбують в зелений, яскраво синій, червоно-коричневий. Чим яскравіший колір каменів, тим вища ймовірність того, що вони фарбовані. Чорні агати або чорні онікси — це частіш за все, фарбовані в чорний колір халцедони.
Застосування
Технічне Однорідно забарвлений агат застосовують у техніці для виробництва ступок, підшипників тощо.
Оздоблювальне З Стародавніх часів використовувався як напівдорогоцінний камінь для виготовлення прикрас, печаток, посудин, а також як матеріал для вирізання зображень. Оброблений у формі ока, агат містився в очниці статуй і служив для відлякування чорних сил. Найбільший виріб із агата зберігається в одному з музеїв Відня — це майже пласка таріль діаметром 75 см, вирізана з цільного каменю.
Медичне У середньовіччя розтертий з водою агат застосовувався у вигляді примочок при укусах змій та скорпіонів. В часи Відродження в Італії вважався талісманом у майстрів. Пліній Старший вважав, що агат корисний при лікуванні укусів павуків та скорпіонів, бо послаблює дію отрут, що ліки, які розтираються в агатових ступках, сприяють лікуванню хвороб і щасливим пологам. На його думку, носіння перснів з агатом додає людині красномовства і розуму, допомагає спортивним успіхам атлетів, утихомирює гнів.
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Schumann, Walter. Gemstones of the World. 3rd edition. New York: Sterling, 2006. Moxon, Terry. «Agate. Microstructure and Possible Origin». Doncaster, S. Yorks, UK, Terra Publications, 1996. Pabian, Roger, et al. «Agates. Treasures of the Earth». Buffalo, New York, Firefly Books, 2006. Cross, Brad L. and Zeitner, June Culp. «Geodes. Nature's Treasures». Bardwin Park, California, Gem Guides Book Co. 2005. Агат // Українська радянська енциклопедія Агат у Біблії // Енциклопедія «Понимание Писания» Агат // ВУЕ
Посилання
The Nomenclature of Silica by Gilbert Hart, American Mineralogist, Volume 12, pages 383—395, 1927 International Colored Gemstone Association Mindat data Агат на Мир вокруг нас Фотогалерея агатів