Поля Янга-Міллса — векторні поля, що реалізують приєднане представлення напівпростої компактної групи Лі і забезпечують інваріантність теорії відносно калібрувальних перетворень. Вперше введені Міллсом і Янгом в 1954 році, на основі вимоги інваріантності дії щодо ізотопічних перетворень з фазою, залежною від координат:
де — поле нуклонів, а — генератор групи SU(2). При інфінітоземальних перетвореннях саме поле Янгла-Міллса перетворюється так:
де — структурні константи групи.
Згодом термін «Поля Янгла-Міллса» став відноситись до всіх калібрувальних полів, що пов'язані з напівпростими компактними групами Лі.
Джерела Физическая энциклопедия. Т.5. Гл.ред. А. М. Прохорова. М. Сов.энциклопедия. 1988. — 687 с.
Інтернет-ресурси
Yang–Mills theory on DispersiveWiki The Clay Mathematics Institute The Millennium Prize Problems