Бу́цина, бу́кцина (, від bucca — «щока»; класична вимова «букіна») — мідний духовий інструмент, що використовувався в армії Стародавнього Риму. Музиканта, який грав на буцині, називали буцинатором ()
Буцина являла собою вузьку мідну циліндричну трубу, приблизно 3,5 метри завдовжки з мундштуком у формі чашки, зігнуту у вигляді широкої літери «C», яка мала горизонтальний розтруб, за який музикант утримував інструмент під час гри.
Знайдені у Помпеї три буцини зберігаються у Національному археологічному музеї Неаполя.
Коментар
Див. також Римська туба Корну
Посилання Буцина на LacusCurtius