Василь Петрович Миронов (16 січня 1925, Дубасово, тепер Пензенська область, Російська Федерація — 11 червня 1988, Москва) — радянський партійний діяч, перший секретар Донецького обкому партії, голова Донецького міськвиконкому. Член ЦК КПУ в 1976—1988 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ у квітні 1983 — березні 1984 року. Член Політбюро ЦК КПУ у березні 1984 — червні 1988 року. Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Член ЦК КПРС у 1986—1988 р.
Біографія Народився 16 січня 1925 року в селі Дубасово (тепер Пензенської області Росії) в селянській родині. У 1929 році родина переїхала в Сталіно.
Трудову діяльність розпочав у жовтні 1943 року слюсарем на Сталінському заводі металоконструкцій. Закінчив Сталінський гірничо-будівельний технікум.
З 1947 року на комсомольській роботі: інструктор, завідувач відділу районного комітету ЛКСМУ, завідувач відділу Сталінського міського комітету ЛКСМУ, 2-й, 1-й секретар Сталінського міського комітету ЛКСМУ.
Член ВКП(б) з 1949 року.
З 1955 року на партійній роботі: парторг ЦК КПРС шахти № 17—17-біс, заступник начальника шахтоуправління № 17—17-біс тресту «Рутченківвугілля» Сталінської області.
Освіта вища. У 1960 році закінчив Вищі інженерні курси при Донецькому політехнічному інституті.
У 1960—1961 роках — 1-й секретар Кіровського районного комітету КПУ міста Сталіно.
У березні 1961 — 1976 року — голова виконавчого комітету Донецької міської ради депутатів трудящих.
У 1976 — липні 1982 року — 1-й секретар Донецького міського комітету КПУ.
6 липня — 29 жовтня 1982 року — голова виконавчого комітету Донецької обласної ради народних депутатів.
З 29 жовтня 1982 року і до смерті 11 червня 1988 року — 1-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.
Помер у Москві 11 червня 1988 року після важкої хвороби. Похований у Донецьку.
Нагороди та відзнаки три ордени Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Жовтневої Революції орден «Знак Пошани» медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (28.08.1969) лауреат Державної премії СРСР (1978)
Пам'ять
У січні 2005 року на будівлі Донецького міськвиконкому встановили меморіальну дошку на честь Василя Петровича (скульптор О. М. Скорих, архітектор В. Бучек).
Твори Миронов В. П. Город, в котором мы живём. — Донецк: Донбасс, 1973. — С. 104. — 25000 экз. Миронов В. П. Город, в котором мы живём. — Донецк: Донбасс, 1977. — С. 128. — 25000 экз.
Література А. К. Скибенко 6 донецких экскурсий. — Донецк: Норд Компьютер, 2009. — С. 22-23. — 145 с. Е. Ясенов Знаете, каким он Первым был… // Газета по-донецки. — 12 июня 2008. Керманичи Донецького краю: Бібліографічний покажчик до 75-річчя від часу утворення Донецької області / Донец. облдержадмін., Упр. культури і туризму, Держ. архів Донец. обл., Донец. обл. універс. нук. б-ка ім. Н. К Крупської; Уклад.: Т. М. Дрьомова, Т. А. Максимчук, Л. П. Шулікіна, О. В. Запорожець. — Донецьк: ВД «Кальміус», 2007. — 144с.:ілюстр. ISBN 966-8388-20-8 Госархив Донецкой области, ф. П-326, оп. 132, спр. 597. Госархив Донецкой области, ф. П-633, оп. 1, л. 13. Госархив Донецкой области, ф. Р-2794, оп. 2, спр. 1086б, л.57. Богданов П. Його пам'ятає Донецьк / П.Богданов, Л. Винокуров // Донеччина. — 2005. — 27 січ. Богданов П. Його пам'ятає Донецьк / П.Богданов, Л. Винокуров // Наш край. — 2005ю — Янв. (№ 11) Богданов П. Його пам'ятає Донецьк / П.Богданов, Л. Винокуров // Город. — 2005 — 14 янв. (№ 2) Гуренко С. И. Верный сын отечества / С. И. Гуренко // Коммунист Донбасса. — 2005ю — 28 янв. (№ 3). — С.4 Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р;— С.158 Куцева Е. Врегионе помнят Миронова / Е. Куцева // Донбасс. — 2004. — 25 дек. — С.1 Миронов Василий Петрович: Очерк, воспоминания / Сост. М. М. Гусев. — Донецк: Донбасс, 2004. — 224с.:ил. Миронов Василий Петрович // Регіони України: Хроніка та керівники. — Саппоро, 1999. Т. 1:Донецька область. — С. 86-87. [Мирнов Василий Петрович] // Акцент. — 1995. −15 авг. — С.6