Об'ємна сила — зовнішня сила, що діє на всі частки (елементарні об'єми) даного тіла. Ця сила відрізняється від поверхневих сил, таких, як дотичні чи нормальні сили, що діють тільки на поверхні об'єкта. Прикладом є сила тяжіння та електромагнітні сили. Відцентрову силу та силу Коріоліса можна також розглядати як сили об'ємного впливу. З іншого боку, всі контактні сили між об'єктами є поверхневими силами.
Визначення Об'ємна сила є різновидністю сили, і тому вона має ту ж розмірність, Н (Ньютон) = кг · м / с2. Однак, часто буває зручно говорити про об'ємну силу як силу, що припадає на одиницю об'єму або силу, що припадає на одиницю маси. В останніх випадках вона розглядається як питома сила. Часто цю величину використовують в механіці суцільних середовищ, оскільки в задачах, що розглядає ця дисципліна значення сили в конкретній точці складно визначити.
Приклади об'ємних сил охоплюють: сили гравітації; сили електростатики; сили магнітного характеру;
Сили інерції (їх часто називають "фіктивними силами") також можна розглядати як об'ємні сили. Загальні сили інерції це: відцентрова сила; сила Коріоліса; сила Ейлера (азимутальна сила інерції).
Гравітаційна сила та сили інерції, крім того, є пропорційними до густини або маси тіла в точці, тому їх ще часто називають масовими силами.
Джерела , 516 с. Мінаєв О. А., Ілюкович Б. М., Ізмайлова М. К. , Механіка суцільних середовищ: Теорія і задачі, К., Вища школа, 1995. - 272.
Див. також Зовнішні сили Внутрішні сили