Сарненський повіт

Сарненський повіт () — адміністративно-територіальна одиниця міжвоєнної Польщі та УРСР. Повітове місто — Сарни.

Історія Створений 15 березня 1920 з гмін Рівненського повіту (Висоцьк, Домбровиця, Любиковичі, Немовичі і Віри) та з гмін Овруцького повіту (Кисоричі, Олевськ, Юрово)Державний архів Рівненської області: Путівник. – Т. 1: Фонди періоду до вересня 1939 року. – Рівне, 2011. – 425 с. — С. 316-317.. Проіснував до 1940 року. З 4 лютого 1921 перебував у складі Поліського воєводства до 16 грудня 1930, коли був приєднаний до складу Волинського воєводства. 27 листопада 1939 року включений до новоствореної Рівненської області. Ліквідований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням області на райони. Складався з 9 сільських гмін (172 сільські громади), 3 міських гмін, 1 міста та 5 містечок. Загальна площа повіту — 5478 км², населення — 181 300 осіб, щільність — 33,1 ос. на км².

1 липня 1926 року до Немовицької гміни Сарненського повіту приєднано колонії Ост і Фільварок, вилучені зі Степанської гміни Костопільського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 maja 1926 r. o niektórych zmianach granic województwa wileńskiego, nowogródzkiego, poleskiego i wołyńskiego. .

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 ґміна Березьніца поділена між ґмінами Домбровіца, Влодзімєжец, Городзєц і Нємовіче та передано село Любахи від ґміни Влодзімєжец до ґміни Рафалувка.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі і включення їх до містаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 3 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Sarn w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem. .

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 р. замість повітів та волостей було створено 30 районів, Сарненський – з Немовицької волості і м. Сарни Сарненського повіту.

Загальні відомості Сарненський повіт став північно-східною окраїною Волинського воєводства після передачі в 1930 р. з Поліського воєводства (у складі II Речі Посполитої)Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. . Межував на заході з Ковельським і Луцьким повітами, на півночі з Поліським воєводством (Каширський, Пінський та Столінський повіти), на сході — з Радянським Союзом, а на півдні прилягав до Костопольського повіту.

Площа повіту становила 5,478 км², населення — 181 300 осіб (за переписом 1931), щільність населення становила 33 особи на 1 км². Район найбільш населений українським населенням чисельністю 129 800 осіб (71,6 %). Друга за величиною громада поляків становили 30 400 осіб. Було також трохи євреїв та інших етнічних груп.

Адміністративний поділ

Міські ґміни: м. Рокитне — від 1927 м. Сарни містечко Бережниця — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни містечко Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту містечко Володимирець — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни містечко Домбровиця Сільські ґміни: Ґміна Антонівка над Горинню — від 1928 року, раніше ґміна Городець Ґміна Бережниця — до 1928 Ґміна Більська Воля Ґміна Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту Ґміна Володимирець Ґміна Домбровиця Ґміна Кісоричі Ґміна Клесів Ґміна Любиковичі Ґміна Немовичі Ґміна Рафалівка

У складі СРСР 27.11.1939 до Сарненського повіту включені частини Пінського (Вітчівська, Кухітсько-Вольська і Морочанська волості) і Столінського (Березовська і Висоцька волості) повітів у ході випрямлення кордону з БРСРУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони: Сарненський район — з Немовицької волості і м. Сарни з центром в м. Сарни; Володимирецький район — з Володимирецької волості з центром в с. Володимирець; Дубровицький район — з Дубровицької волості та м. Дубровиця з центром в м. Дубровиця; Клесівський район — з частини Березнівської і Клесівської волості з центром в смт Клесів; Рафалівський район — з Більсько-Вольської та Рафалівської волостей з центром в с. Рафалівка; Рокитнівський район — з Кисорицької волості і м. Рокитне з центром в смт. Рокитне; Морочненський район — з Бродницької, Морочнівської та Кухотсько-Вольської волостей з центром в с. Морочне; Висоцький район — з частин Вичівської, Висоцької, Столінської волостей з центром в с. Висоцьк.

Примітки