Хромі́т, хромистий залізняк — мінерал, що складається з заліза, хрому і кисню; єдина руда для одержання хрому. Група шпінелі.
Історія назви Хроміт вперше описаний у 1797 році Луї Вокленом, який назвав мінерал за основним його компонентом — хімічним елементом хромом ''Steine und Minerale — Chromit. Louis-Nicolas Vauquelin, Tassaert: Additions à la note sur le chromate de fer. In: Bulletin des sciences. Band 55, Nr. 2, 1800, S. 57–58.. У 1845 році австрійський геолог, мінералог і геофізик Вільгельм Гайдінгер дав мінералу назву "хроміт", яка діє й сьогодні.
Родовище Carrade de Cavalaire у французькому муніципалітеті Кавалер-сюр-Мер (Прованс-Альпи-Лазурний берег) вважається типовим місцем розташування (першим місцем розташування).Chromite from Carrade de Cavalaire, Cavalaire-sur-Mer, Draguignan, Var, Provence-Alpes-Côte d'Azur, France
Загальний опис Мінерал класу оксидів і гідрооксидів координаційної будови, групи шпінелі. 1. За К. Фреєм — будь-який мінерал групи шпінелі із загальним складом: (Mg, Fe2+)(Cr, Al, Fe3+)2O4. 2. За Є. К. Лазаренком та «Fleischer's Glossary» (2022) — крайній член ряду хромітів — ферохроміт FeCr2O4.
Містить: FeO — 32,09 %; Cr2O3 — 67,91 %. Домішки: Mg, Mn, Zn, Al.
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: як правило масивні тонкозернисті аґреґати, суцільні зернисті маси, ксеноморфні зерна, іноді октаедричні кристали. Спайність відсутня або недосконала. Густина 4,5-5,1. Твердість 5,5-7,5. Колір чорний. Блиск металічний. Риса коричнева. Злом нерівний. Крихкий. В тонких уламках напівпрозорий. Іноді слабкомагнітний. Ізотропний. Важливий мінерал хрому. Зустрічається як магматичний мінерал в основних та ультраосновних породах, у сланцях, доломітах. Відомий також у розсипах та метеоритах. Хромова руда. Супутні мінерали: олівін, бронзит, уваровіт, енстатит, плагіоклаз, серпентин, магнетит, ільменіт, піротин, пентландит, ульвошпінель.
Поліморфізм і ряди: утворює ряди з магнезіохромітом і герцинітом.
Різновиди Розрізняють: хроміт алюмініїстий (алюмохроміт, різновид хроміту, який містить алюміній, що заміщає хром); хроміт залізистий (магнезіохроміт); хроміт магніїстий (різновид хроміту, в якому залізо заміщується магнієм у відношенні 3:1), хроміт магніїсто-алюмініїстий (магнезіохроміт алюмініїстий); хроміт магніїсто-залізистий (різновид хроміту з Уралу, який містить магнію більше, ніж двовалентного заліза).
Поширення Зустрічається в ультраосновних частинах шаруватих мафічних вивержених порід; як акцесорний мінерал у перидотитах альпійського типу. Зустрічається у всіх метеоритах, крім вуглистих хондритів, і в місячних базальтах.
Основні запаси хроміту зосереджені в ПАР, Зімбабве. Інші знахідки: Штирія (Австрія), Грохова (Польща), Гебелер, Фетхіє, Гулеман (Туреччина), на острові Лусон (Філіппіни), Моа (Куба), Урал (РФ). Монтана, США. Муніципалітет Гассен, департамент Вар, Франція.
В Україні зустрічається на Поділлі.
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
M. E. Back. Fleischer's Glossary of Mineral Species. 13 Ed. Tucson : Mineralogical Association of Canada, 2022. V. 1. 431 р. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. New York : Springer, 1983. 794 p.
Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Посилання Minerals.net USGS info. Хроміт в базі webmineral.com