Кле́ванський за́мок — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища. Розташований у західній частині смт Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області.
Історія
Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано під 1458 роком як власність князя Михайла Чорторийського. Фортецю розташували на узвишші біля річки Стубли. У 1495 році його син князь Федір Чорторийський, луцький староста, добудував замок, оточив його міцними кам'яними стінами і глибоким ровом, який заповнювався водою Стубли. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі «пунтоне» — п'ятикутні в плані. Одна вежа захищала в'їзну браму, а інша — контролювала підступи до замку з боку річки. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Товщина їх цегляних стін в деяких місцях досягала 3,8 м. Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев'яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.
Збережено опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і в 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свій колегіум. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнатською резиденцією з палацом, як Корецький замок.
Після першого поділу Речі Посполитої землі відійшли до Габсбурзької монархії (з 1804 року Австрійської імперії). За наказом імператора Йозефа II у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. Після наступних поділів Речі Посполитої територія відійшла до Росії. На зламі 18—19 століть замок стояв пусткою.
У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.
У період 1817—1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових споруд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.
Забудова
Випадково збереглися: дві напівзруйновані вежі, краще збереглася східна, віадук (побудований з цегли) над ровом, будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються (станом на 2005 рік). фрагменти фортечних мурів.
Галерея
Див. також Тунель кохання
Бібліографія Атаманенко В. Описи волинських маєтків князів Чорторийських XVI ст. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2010. — Вип. 37: Сторінки історії Камінь-Каширщини. Лесик О. Замки та монастирі України. — Львів, 1993. Стеллецкий Б. Клеванский замок: Историческая справка. — Киев, 1911. Peters Stanisław (Równe). Węndrówka po zamkach-urzędach i pałacach szkołach Wołynia // Kurier Literacko-Naukowy. — 1936. — № 5. — S. 11.
Посилання
Клевань на сайті «Замки та храми України» Ірини Пустиннікової. Володимир Ящук (м. Радивилів). Фотоальбоми і нариси, Клевань, фото 2009 р.