Вулиця Перекопська (колишні назви: Пестелевський бульвар, Базарна) — вулиця, розташована в Центральному та Дніпровському районах Херсона, з'єднує проспект Незалежності з Кіндійським шосе. У кінці XVIII ст. на місці сучасної Перекопської стояли солдатські казарми та землянки. У середині XIX ст. вулиця отримала назву Базарної, на початку XX століття тут нараховувалось 13 кварталів. Сучасну назву вулиця носить з 1927 року.

Історія План міста 1792 р. фіксує на схід від фортеці чотири квартали «обивательських будівель», на захід від них — ті, що «були перед цим квартирами… Карського, Херсонського… полків… але всі вони старі».

Від початку свого формування вулиця мала назву Пестелевський бульвар. Пестельовський бульвар був розташований між вулицею Говардовськой (проспект Ушакова) і валами Херсонської фортеці. Названий Пестелевським на честь генерал-майора , який з 1839 по 1845 роки був цивільним губернатором Херсонської губернії. На початку 40-х років XIX століття він доручив начальникові арештантської роти засадити деревами дорогу, що сполучає місто з фортецею. Вулицю називали по-різному: Пестелевською, Пестелевським бульваром і Пестелевським проїздом.

У 1907 році вали фортеці по лінії вулиць Пестелевській, Арештантській та Базарній були зірвані, утворивши одну вулицю. До 1940 року Пестелевський бульвар називався Пестелевським проїздом на честь декабриста , рідного брата херсонського губернатора. Вже в 1940-му році Пестелевський проїзд і вулиця Базарна отримали загальну назву — вулиця Перекопська.

Будівлі

Цікава вулиця своїми історичними та сучасними будівлями. Церква ІІ жіночої гімназії в честь Святої мучениці Цариці Олександри, побудована за проектом інженера Казимира Іполитовича Квінто, освячена у 1902 р. Сьогодні — храм Православной церкви України (буд. № 3). Він побудований у стилі еклектики, виглядає цікаво та витончено.

У 1902 році в стилі еклектизму побудовано приміщення для ІІ Маріїнської жіночої гімназії. У 1917 році тут розміщено евакуйований з Естонії Юр'ївський учительський інститут, який пізніше перейменований у Херсонський педагогічний інститут. Сьогодні тут знаходиться один з факультетів Херсонського державного університету.

Пам'ятка архітектури (буд. № 5) побудована в стилі еклектизму (1902 р.) для відділення держбанку — сьогодні тут розміщено Управління національного банку в Херсонській області.

У будинку № 7 у 1903 р. було відкрито Народний дім (або Міська аудиторія), де проводились культурно-просвітницькі заходи. Під час Першої світової війни у згаданому приміщенні знаходився один з лазаретів, а в 1918—1920 рр., у період Визвольних змагань — Український Національний Театр. Після війни 1941—1945 і до 1988 року приміщення театру займав Будинок офіцерів. Сьогодні ця будівля належить Обласному палацу культури.

Два приміщення арсеналу Херсонської фортеці (буд. № 10) побудовані у 1788 р. в стилі класицизму за проектом архітектора В. Ванрезанта. Ця найбільша споруда фортеці стала складом артилерії, зброї та боєприпасів для армії, розміщеної у Новоросійському краї.

У 1884 р. його переобладнано для арештантського виправного відділення. Сьогодні тут розташований «Слідчий ізолятор № 28 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області», а також «Телецентр» та «Комітет телерадіомовлення».

Катериненський (Спаський) собор (буд. № 13) побудований в стилі раннього класицизму з використанням мотивів балканської середньовікової архітектури. Собор закладено І. Ганнібалом у серпні 1781 р., а будував його московський архітектор І. М. Ситников. Собор освячено 17 травня 1786 р., а через рік, під час перебування в Херсоні святиню відвідала імператриця Катерина II, тоді вона і дала храмові другу назву — Спаський, у зв'язку з чим на фронтоні головного фасаду було виконано напис:Спасителю рода человеческого Екатерина II посвящает.У роки Російсько-турецької війни 1787—1791 років в огорожі собору створено меморіал з могилами загиблих героїв. У самому соборі, в склепі під підлогою знаходиться могила засновника Херсона, Новоросійського генерал-губернатора Г.Потьомкіна. Сьогодні Катерининський собор належить до Української православної церкви Херсонсько-Таврійської єпархії Московського патріархату.

АТЗТ «Херсонська кондитерська фабрика» (буд. № 12) діє з 1928 р. До 20-х років ХХ ст. тут знаходився політехнічний інститут.

У будинку № 18 з 1903 по 1937 рр. мешкав український поет та прозаїк М. Ф. Чернявський, і у 1903 p;— його гостем був письменник М. М. Коцюбинський. Вони складали альманах «З потоку життя», який вийшов із друку у 1905 році. В знак вшанування пам'яті відомих українських письменників на згаданому будинку встановлені дві меморіальні дошки.

У будівлі № 158 розміщений Палац молоді і студентів Херсонської обласної ради (до 1997 року — Палац культури текстильників).

У споруді 1984 р. (буд. № 164) розміщений медичний коледж, заснований у 1872 р.

На вул. Перекопській знаходиться найбільший в Європі «Херсонський консервний комбінат».

Примітки

Джерела Костюк Л. Херсон. Улицы помнят: путеводитель / Людмила Костюк, Владимир Ракович, Израиль Ратнер. — Симф.: Таврия, 1987. — 112 с.: ил. Пиворович В. Улицами старого Херсона / Виктор Пиворович, Сергей Дяченко. — Херсон, 2002. — 196 с.: ил. Сухопаров С. Улицы Херсона. Очерки / Сергей Сухопаров. — Херсон: Издат. Дом «СЛАЖ», 2002. — 160 с.: ил.