Свейтн Б'є́рнссон (, [ˈsveitn̪ ˈpjœsːɔn]; 27 лютого 1881, Копенгаген — 25 січня 1952, Рейк'явік) — ісландський політик, правник та дипломат, перший президент Республіки Ісландія з часу здобуття незалежності 1944 року.
Біографія 1907 року Свейтн закінчив правничі студії Копенгагенського університету. Згодом переїхав до Ісландії, де став депутатом міської ради Рейк'явіка. В 1914—1916 рр. був членом парламенту. Коли 1918 року Ісландія здобула певний рівень автономії, Свейтн став президентом столиці. 1920 року його знову було обрано до парламенту, а також призначено на посаду посла Ісландії в Копенгагені (1920—1924, 1926—1940).
25 травня 1944 року відбувся референдум щодо незалежності Ісландії, за підсумками якого було проголошено незалежність країни у формі республіки. 17 червня того ж року Альтинг вибрав Свейтна першим президентом Ісландії терміном на один рік. Згодом його двічі переобирали на цю посаду у 1945 та 1949 рр. Помер на посаді президента 25 січня 1952 року.
Примітки
Посилання Життєпис