Артилері́йський полк — військова частина, основна тактична одиниця в артилерії, що входить до складу загальновійськових з'єднань (об'єднань) сучасних армій. Входить, як правило, до складу артилерійської дивізії або корпусу або може бути окремим у складі формування роду Сухопутних військ.
Залежно від призначення і озброєння розрізняються артилерійські полки: гарматний, гаубичний, мінометний, реактивної артилерії, винищувально-протитанковий, самохідний артилерійський, зенітний артилерійський тощо.
Сучасний артилерійський полк зазвичай складається з 3-х дивізіонів по 3 артилерійські батареї (4-6-ти гарматного складу) у кожному, підрозділів забезпечення і органів управління. Всього в полку налічується близько 150–650 чол.; на озброєнні від 36 до 54 артилерійських систем різного калібру.
У бою артилерійський полк може виконувати одне або кілька вогневих завдань, зосереджуючи вогонь усіх дивізіонів на одній цілі (об'єкті) або розподіляючи цілі між своїми дивізіонами та батареями. Полк може діяти в складі артилерійської групи (протитанкового резерву) свого з'єднання (об'єднання), придаватися у повному складі або подивізіонно іншим з'єднанням (частинам)
Для виконання вогневих завдань артилерійський полк розгортається в бойовий порядок, який складається з командного пункту, спостережних пунктів, бойових порядків дивізіонів (батарей), а також підрозділів забезпечення.
Менше формуванняАртилерійський дивізіонАртилерійський полкБільше формуванняАртилерійська бригада
Див. також Артилерійський вогонь Ракетні війська та артилерія Зосереджений вогонь (артилерія) Загороджувальний вогонь Вогневий вал Артилерійська підготовка Бригадна артилерійська група
Джерела