Мечислав Антонович Логановський (1895, Кельці, Королівство Польське, Російська імперія — 1938) — революціонер, розвідник, перший офіційний дипломатичний представник УСРР в Польщі.

Жертва Сталінського терору.

Життєпис Народився в 1895 році в Кельцях (нині у складі Польщі.

Освіта У 1919 закінчив Перші Московські курси червоних командирів.

Революційна діяльність З 1914 — член Польської соціалістичної партії, входив до складу її московського комітету.

У листопаді 1917 брав участь у революційних подіях у Москві.

З 1918 — член РКП(б).

З травня 1920 — начальник і воєнком Реєстраційного відділу штабу 15-ї армії А. Корка в складі Західного фронту під командуванням Михайла Тухачевського. Брав участь у польсько-радянській війні 1920. З серпня — комендант і воєнком Білостоцького округу. Співпрацював з Тимчасовим революційним комітетом Польщі, займався організацією артилерії Польської Червоної армії.

У лютому 1921 став уповноваженим іноземного відділу ВНК.

Дипломатична діяльність З квітня 1921 року — повноважний представник УСРР у Польщі.

У 1921 також делегат РСФРР з репатріації, 2-й секретар повноважного представництва СРСР і водночас керівник об'єднаної резидентури ВЧК/ДПУ РСФРР та військової розвідки у Варшаві. Згідно з деякими джерелами, був особисто причетним до організації кількох терористичних актів у Варшаві.

З вересня 1923 — 1-й секретар представництва СРСР в Австрії.

З листопада 1925 — член колегії та зав. відділу країн Балтії і Польщі (до 1926) і політичного відділу (1926—1927) наркомату закордонних справ СРСР. М. Василенко у своїх щоденниках згадує його як активного учасника переговорів 1926 між СРСР (представниками Росії, України і Білорусі) та Литвою з приводу визначення долі комплексу архівних документів Литовської метрики.

1927—1931 — на дипломатичній роботі у Фінляндії (березень-квітень 1927) в Ірані, 1931—34 — у центральному апараті наркомату закордонних справ СРСР. Згодом — заступник наркома зовнішньої торгівлі СРСР і з 1937 — заступник наркома харчової промисловості СРСР.

Репресований У травні 1937 заарештований на підставі сфальсифікованого звинувачення в належності до контрреволюційної «Польської військової організації». За вироком Військової колегії Верховного суду СРСР від 29 липня 1938 страчений. Реабілітований 12 грудня 1956.

Джерела та література І. Б. Усенко. Логановський Мечислав Антонович // І. Б. Усенко. Логановський Мечислав Антонович //

Література Беседовский Г. На путях к термидору. М., 1997; Лурье В. М., Кочик В. Я. ГРУ: Дела и люди. СПб., 2002; Василенко М. П. Вибрані твори, т. 3: Спогади, щоденники, листування. К., 2008.

Посилання Логановський Мечислав Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.268-269 Інститут історії України НАН України