«Ігла» (індекс ГРАУ — 9К38; за класифікацією НАТО — SA-18 Grouse) — радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низьколетючих вертольотів і літаків, на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод.

Комплекс взятий на озброєння 1983 року.

Історія Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні 1971 року. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. Артамонов).

Головна мета полягала в тому, аби створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та вищою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».

Бойове застосування

Російсько-українська війна

За час збройного протистояння Російська Федерація доправила декілька десятків комплексів «Ігла» проросійським бойовикам. З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків Збройних сил України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту.

4 березня 2022 року в боях за Чернігів на околицях міста за допомогою ПЗРК «Ігла-1» 1985 року випуску Сергій Чижиков став першим, хто збив новітній багатоцільовий надманеврений винищувач четвертого покоління Су-35 (вартість якого 40-65 млн доларів США).

22 травня 2022 року поблизу міста Попасна збройними силами України з ПЗРК «Ігла» було збито російський Су-25, яким керував льотчик із вищим званням — генерал-майор у відставці 63-річний Канамат Боташев.

На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «Ігла» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ.

У вересні 2022 бомбардувальник СУ-34 збили ССО України «Іглою» в одному з районів виконання завдань.

Оператори

«Ігла» перебуває на озброєнні армії України, країн, що входили до складу СРСР, а також з 1994 року експортується у понад 30 держав.

Ігла-1E (SA-16)

 — під назвою ItO 86 — використовувались раніше

 — місцевого виробництва

 — місцевого виробництва  — передано країнам наступникам

 — 20 штук

</div>

Ігла (SA-18)

 — використовувалась Армією Камеруну

 — під назвою ItO 86 — використовувались раніше

 — Мексиканський морський флот

 — Сингапурські повітряні війська

 — Сирійська Арабська республіка, ГДР

</div>

Ігла-С (SA-24)

 — можливо отримали після громадянської війни 2011 року і у Лівії.  — є фото докази, що авто зі змонтованими двійниками Ігли були на озброєнні Лівійської Армії під час Громадянської війни у Лівії 2011 року, починаючи з березня 2011. 482 Ігли-С були імпортовані з Росії в 2004. Деякі з них не були пораховані наприкінці війни і могли перейти до Ірану.

Можливі

 — компанія Рособоронекспорт брала участь у міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіуса дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався ще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab із ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях.

Примітки

Див. також З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»

Посилання