Кежмарок () — місто в Словаччині, Кежмарському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини під Високими Татрами, на автошляху Попрад- Стара Любовня. У 2008 році місцевий протестантський дерев'яний костел з 1717 р. занесено до списку ЮНЕСКО.
Географія Протікають річки Любіца і Златна.Ľubica
Історія Вперше згадується в 1251 році.
Цікаві Факти Прапор Кежмарку-Синьо-жовтий, подібний до прапору України.
В Кежмарку на центральній площі існує клітка в яку чоловіки садили своїх жінок за різні провини.
Пам'ятки культури Історичний центр міста завдяки багатьом утримуваним культурним пам'яткам має середньовічний характер і становить міську пам'яткову резервацію — заповідник. пізньоготичний замок та міська фортеця з 15. ст. ратуша в стилі класицизму з 1461 р., перебудована в 1799 р. протестантський ліцей з бібліотекою, у якій знаходиться більш ніж 150 000 історичних книг, серед яких є унікальні екземпляри редута з міською бібліотекою
Храми протестантський артикулярний дерев'яний костел найсвятішої Трійці з 1717 р., занесений до списку ЮНЕСКО. пізньоготичний римо-католицький костел св. Хреста з 1444—1498 рр., тзв. «базиліка мінор» римо-католицький костел з 1772 р. новий протестантський костел з 1879—1892 рр. у маурському стилі, пам'ятка культури національного значення Також в Кежмарку існує греко-католицька церква, побудована за сприяння українців.
Спорт хокейний клуб «МХК Кежмарок» виступає у 1-ій хокейній лізі Словаччини, колишній учасник Словацької Екстраліги
Населення
У місті проживає 17 013 чол.
Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року): словаки — 95,21 % цигани (роми) — 1,59 % чехи — 0,83 % німці — 0,43 % поляки — 0,25 % угорці — 0,15 % русини — 0,10 % українці — 0,08 %
Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік: римо-католики — 77,50 %, протестанти (еванєлики) — 4,82 %, греко-католики — 2,63 %, православні — 0,40 %, не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 14,02 %
Відомі постаті Імре Текелі — вождь антигабсбурського повстання, «король Верхньої Угорщини та Трансільванії» Любош Бартечко- словацький хокеїст Беата Косцелецька — вдова князя Іллі Острозького, була похована у місцевому костеліR. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom XVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223.
Примітки
Посилання Сайт міста опис дерев'яного костела на сайті місцевої протестантської громади