Су-33 (Су-27К, Т-10К; за кодифікацією НАТО: Flanker-D) — радянський/російський палубний двомоторний винищувач четвертого покоління. Су-33 розроблений конструкторським бюро «Сухой» і виготовлений Комсомольським-на-Амурі авіаційним виробничим об'єднанням. Походить від Су-27 і спочатку був відомий як Су-27К. Порівняно з базовою конструкцією Су-33 має низку модифікацій для пристосування до палубних операцій. Серед них — посилені шасі та планер, більші складні крила й стабілізатори (оперення), переднє горизонтальне оперення , модернізовані двигуни та двоколісне носове шасі.
Вперше застосований у 1995 році на борту авіаносця «Адмірал Кузнєцов», винищувач офіційно прийнятий на озброєння в серпні 1998 року, коли вже використовувалося позначення «Су-33». Після розпаду Радянського Союзу та подальшого скорочення ВМФ Росії було виготовлено лише 24 літаки. Спроби продажу Китаю та Індії виявилися невдалими. З огляду на плани вивести Су-33 з експлуатації після закінчення їхнього ресурсу, у 2009 році ВМФ Росії замовив як заміну МіГ-29К.
Історія розробки
Конструкція
Винищувач створений за нормальною аеродинамічною схемою із застосуванням переднього горизонтального оперення та має інтегральне компонуванняФомін А., 2003, стр. 190—204.. Трапецієподібне крило утворює єдиний тримальний корпус. Двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами знаходяться в рознесених одна відносно іншої мотогондолах, що зменшує їх взаємний вплив. Повітрозабірники двигунів розміщені під центропланом. Переднє горизонтальне оперення встановлено в напливах крила і збільшує як маневрові характеристики літака, так і підйомну силу планера, що дуже важливо для палубного винищувача.
Крило і оперення
У трапецієподібного крила Су-33 кут стрілоподібності крила по передній крайці становить — 42,4°. Площа крила становить 67,84 м², розмах крила — 14,7 м (при підвісках ракет або обладнання на його краях — 14,948 м).
Механізація крила представлена флаперонами площею 2,4 м², які виконують функції закрилків та елеронів, двосекційними закрилками площею 6,6 м² і трьохсекційним поворотним носком площею 5,4 м².
Заднє горизонтальне оперення — дві суцільноповоротні консолі стабілізатора з диференційним відхиленням. Розмах заднього горизонтального оперення становить 9,9 м, площею — 12,3 м², профіль стабілізатора — С9С. Переднє горизонтальне оперення також виконано суцільноповоротним. Кут стрілоподібності ПГО становить 53,5°, розмах консолей — 6,43 м, площа оперення — 2,99 м². Вертикальне оперення літака являє собою два трапецієподібних кілі з кутом стрілоподібності по передній крайці 40° і площею 15,1 м². Кілі мають профіль У3 і встановлені без розвалу, кожен кіль оснащений рулем напрямку з площею 3,49 м².
Крило винищувача може складатися, що дозволяє розмістити більшу кількість літаків на палубі і в ангарах авіаносця. Заднє горизонтальне оперення спочатку було виконано нескладанимФомін А., 2003, стр. 73-74., ширина літака при цьому становила 9 м, що було на 1,2 м більше, ніж у конкурента, МіГ-29К. Із застосуванням складаного горизонтального оперення ширина літака зменшилася до 7,4 м, що навіть на 0,4 м менше, ніж у МіГ-29К.
Повітрозабірники і двигуни
Винищувач оснащений регульованими повітрозабірниками, що дозволяє йому розвивати швидкість, яка більше ніж в 2 рази перевищує швидкість звуку. Повітрозабірники розміщені під напливами крила і оснащені захисними ґратками, які запобігають потраплянню сторонніх предметів у двигун на зльото-посадках. Захисні пристрої являють собою перфоровані титанові панелі з великим кількістю отворів діаметром 2,5 мм. Вони працюють в автоматичному режимі — опускаються із прибиранням шасі і піднімаються з його випуском.
Су-33 оснащуються двома двоконтурними турбореактивними двигунами з форсажними камерами АЛ-31Ф серії 3 виробництва НВО «Сатурн». Від базового двигуна АЛ-31Ф їх відрізняє підвищена до 12800 кгс тяга. На офіційному сайті НВО «Сатурн» в розділі модернізованого двигуна АЛ-31Ф-М1 зображена фотографія хвостової частини Су-33АЛ-31Ф серії 42 (М1) на сайті ММПП «Салют», що може свідчити про застосування цих двигунів на даному винищувачі.
Особливості Су-33
Порівняно з базовим винищувачем Су-27, палубний винищувач Су-33 має ряд особливостей: поліпшена тримкість крила на злітно-посадочних режимах за рахунок збільшення його площі, застосування механізації і ПГО; посилені стійки шасі та встановлений посадковий гак для забезпечення посадки з великими перевантаженнями і вертикальними швидкостями; установлена система дозаправки в повітрі для збільшення бойового радіусу і часу патрулювання; застосування пілотажно-навігаційного обладнання для заходу на посадку на палубу авіаносця, забезпечена взаємодія з корабельними радіоелектронними системами; збільшена кількість точок підвіски від 10 до 12; складання консолей крила й горизонтального оперення для зменшення габаритів літака; захист від корозії конструкції й систем літака для тривалішого терміну експлуатації в умовах морського клімату; можливість ефективного обстрілу надводних цілей.
Бойове застосування
Інтервенція Росії в Сирію
Щонайменше вісім винищувачів Су-33, обладнаних прицільними системами СВП-24 «Гефест», входили до складу авіакрила важкого авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» під час його походу до берегів Сирії восени 2016 року .
5 грудня 2016 року Су-33 впав у Середземне море після того, як під час другої спроби посадки на авіаносець обірвався аерофінішерний трос. Пілот успішно катапультувався.
Повномасштабне російське вторгнення 2022 року
9 вересня 2026 року Сили безпілотних систем ЗСУ знищили палубний винищувач Су-33 на аеродромі «Витязево» в Краснодарському краї РФ.
Про ураження повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. Ймовірно, літак знищили ударним дроном середньої дальності FP-2. На супутникових знімках від 10 вересня видно, як росіяни прибирають залишки винищувача (зокрема крило) за допомогою екскаватора.
Аварії
Всього з моменту першого польоту Су-33 сталося 8 аварій, 5 з яких були викликані технічними несправностями літака. 28 вересня 1988 перший дослідний екземпляр Т10К-1 (б/н 37) під управлінням льотчика-випробувача Миколи Садовнікова на висоті 2000 м і швидкості 1270 км/год втратив керування внаслідок відмови гідросистем. Пілот катапультувався. 11 липня 1991 через відмову ЕДСУ втрачений один з літаків дослідної партії (Т10К-8). Пілот полковник Тимур Апакідзе катапультувався. 17 червня 1996 під час виконання тренувального польоту в складних метеоумовах зазнав катастрофи Су-33 (б/н 65). Пілот Віталій Кузьменко загинув. 11 травня 2000 при виконанні планових польотів 279-го окремого корабельного авіаційного полку Північного флоту зазнав аварії палубний винищувач Су-33 (б/н 71), який пілотував льотчик першого класу полковник Павло Кретов. Льотчикові вдалося катапультуватися з падаючої машини і приземлитися приблизно за 54 кілометрів від базового аеродрому Сєвєроморськ-3. На літаку сталася відмова бортової системи управління. 17 липня 2001 під час авіашоу, присвяченому дню морської авіації в гарнізоні «Острів» під Псковом, впав Су-33 (б/н 70), яким керував Тимур Апакідзе. Пілот загинув.Су-33 погубив свого «хрещеного батька» 5 вересня 2005 втрачений літак Су-33 (б/н 82) під управлінням підполковника Юрія Корнєєва. Пілот успішно катапультувався. Пригода сталася під час посадки на палубу АК «Адмірал Кузнєцов». Через обрив троса аерофінішера (гальмівний пристрій) літак продовжив рух по палубі, впав у море і затонув. 5 грудня 2016 втрачений літак Су-33 під час посадки на палубу АК «Адмірал Кузнєцов». Пілот успішно катапультувався. Через обрив троса літак продовжив рух по палубі, впав у море і затонув.Российский авианосец «Адмирал Кузнецов» потерял второй за месяц истребитель, летчик катапультировался
Оператори
Морська авіація РФ — 17 Су-33 на озброєнні, станом на 2026 рік
Див. також
Пов'язані моделі Су-27 Су-30 Су-34 Су-35 Су-37
Інші палубні винищувачі МіГ-29К Як-141 F-14A F-15N Sea Eagle F/A-18 F-35C Shenyang J-15
Примітки
Література
Посилання Су-33 на офіційному сайті КБ Сухого Відео на RuTube.ru: ВАТ «КНААПО» — Су-33. Опис Су-33 на сайті Авиаційна Енциклопедія «Уголок неба» Фото Су-33 на сайті ScaleModels.ru Су-27К На суші та на морі Sukhoi Su-33 page on milavia.net Sukhoi Su-33 and Su-33UB Flanker D on ausairpower.net Su-33 (Su-27K) page on globalsecurity.org Sukhoi Su-33 page on Aerospaceweb.org