Клеменс Ксаверій Фесінґер (? — бл. 1815Mańkowski T. Fesinger Kanty… — S. 424.) — львівський архітектор другої половини XVIII століття, німець за походженням. Син скульптора Себастьяна Фесінґера, брат архітектора Іґнатія Фесінґера. Творив у стилях рококо та раннього класицизму. У Львові обіймав посаду міського будівничого. У 1786—1790 роках керував роботами із розпланування львівського середмістя, що проводились після розбирання міських мурів. Спільно з іншими архітекторами часто виступав таксатором (виконував оцінку) львівських будівель. Від 1774 року певний час Фесінґерові належала частина кам'яниці на теперішній вулиці Галицькій, 9.
Через посаду міського будівничого досить часто згадується в різних справах щодо порядку будівництва у Львові. Був одружений із Антонелою Урбанік — донькою архітектора Мартина Урбаніка.
Роботи Проєкт проповідальниці для Латинського катедрального собору у Львові, який через передчасну смерть не реалізував ні Франциск ОленськийHornung Z. Olędzki (Olęcki, Olenski, Oleński) Franciszek (ok. 1745—1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 793. , ні чоловік його прийомної доньки Міхал Сосабовський (не збереглась)Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № 3. — S. 283—284. . Правдоподібно, він або Мартин Урбанік був автором проєкту костелу Непорочного зачаття в ЛопатиніKrasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124—125. .
Споруди у Львові Продовжив роботи по спорудженню собору святого Юра у Львові після смерті Бернарда Меретина у 1759 році. 1773 року очолював комісію у складі Франциска Кульчицького і Христофора Мурадовича, що займалась уточненням плану і кошторису викінчувальних робіт при соборі святого ЮраВуйцик В. С. Львівський архітектор Франціск Кульчицький // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 5. — Львів, 1996. — С. 76. — ISBN 5-7707-9955-2.. Палац греко-католицьких митрополитів перед собором святого Юра (1761—1762). Львівський дослідник Володимир Вуйцик також припустив, що первинний палац міг бути збудований за проєктом П'єра Ріко де Тіррґея, а вже пізніше Фесінґер провів реконструкцію. У 1771 році виконав детальний проєкт саду при соборі святого Юра. Іконографічні джерела доводять, що сад реалізовано саме за цим проєктом. Раніше його авторство приписувалось Меретинові (дослідник Тадеуш Маньковський). Будинок на вулиці Руській, 4, а також спільний мур із будинком № 6. Одні з перших чиншових кам'яниць (прибуткових будинків у Львові) на вулиці Руській 3—5 (1794). Добудова притвору і дзвіниці костелу Петра і Павла на вулиці Личаківській, 82а (1798). Дім на нинішній вулиці Федорова, 14 (1785). Кам'яниця на нинішній площі Ангелів, 2 (1786) Будинки № 24 (1783, реконструкція) і 34 (1790—1793) на вулиці Краківській. Дім вірменського архієпископа Якова Тумановича на вулиці Вірменській, 30 (1792)Вуйцик В. С. Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 162. — ISBN 966-95066-4-13.. Реконструкція фасадів домініканського костелу Божого Тіла у 1792—1798.
Примітки
Джерела
Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 2001. — Т. 241 (CCXLI). — С. 122—123. Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1999. — № 10. — С. 46—47. Mańkowski T. Fesinger Kanty // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętnjśći, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 424—425.