Іван Іванович Борисикевич, або БорискевичАндрухів І. «Адвокатська доба» національного відродження… — С. 4—5. (1815, Увисла, Гусятинський район, Тернопільська область — 30 січня 1892, Відень) — український громадський та політичний діяч Галичини. Доктор права.Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103.. Заступник голови Головної Руської Ради, співорганізатор Собору руських учених, почесний член товариства «Просвіта». Посол на Галицький сейм (1861—1869), депутат австрійського парламенту (1848—1849, 1861—1867). Однофамілець або родичОниськів М. Борисикевич Михайло Михайлович // професора медицини в університеті Інсбрука, його ректора у 1890 році Борисикевича Михайла.
Життєпис Народився в сім'ї сільського священика (пароха села Увисла). Успадкував від батька маєток в родинному селі.
Навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів (1824—1832). Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1839).
Під час революції 1848—1849 у Австрійській імперії — один з діячів українського визвольного руху, співзасновник і заступник голови Головної руської ради, автор її статуту та програмних документів. Делегат Слов'янського з'їзду в Празі 1848 року, на якому домагався визнання національної окремішності українців та їх права на національно-територіальну автономію в межах Австрійської імперії. Як голова української делегації Іван Борисикевич підкреслював, що для заспокоєння культурних потреб поляків у Галичині існує Краківський університет, а Львівський мусить стати українським. Визнаючи справедливість цієї вимоги, австрійський імператор Франц Йозеф I своїм розпорядженням від 13 вересня 1848 заснував у Львівському університеті кафедру руської словесностіЗмагання українців за національні права у Львівському університеті // Каменяр, № 1, січень 2011.
Організатор з'їзду діячів культури «Собор руських учених» (1848), культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська Матиця», «Народний дім». Почесний член українського товариства «Просвіта», член-засновник «Народної Ради», член Ставропігійського інституту. За критику австрійської конституції (1849) був усунутий з поста. Депутат австрійського парламенту (Райхстаґу у 1848—1849, Райхсрату у 1861—1867).
В складі делегації Головної руської ради вручив петиції з вимогами українців цісарям Фердинанду (6 листопада 1848) та Францу Йозефу І (28 січня 1849)Андрухів І. «Адвокатська доба» національного відродження… — С. 5..
Залишив Львів. Депутат Гусятинської повітової ради (з 1868). В 1860-ті рр. — посол Галицького крайового сейму 1, 2-го скликань (1861—1869 роки, в окрузі Копичинці — Гусятин, IV курія; входив до складу «Руського клубу»Ігор Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103—105.).
Сприяв поширенню в Галичині творів української літератури. Разом з Рудольфом Мохом, Михайлом Куземським, Іваном Федоровичем, Григорієм Шашкевичем, підтриманий Павелом Йозефом Шафариком і Францом МіклошичемВ. Барна, Є. Паньків. Азбучна війна // протестував проти рішення Аґенора Ґолуховського (старшого) в введення латинської азбуки в українське письмо (1859)Дуда І. Ґолуховський Агенор // (було скасоване 1861 р.).
На початку 1890-х продав маєток в Увислій (площею 100 га), переїхав проживати до Відня.
Помер за нез'ясованих обставин (імовірно, став жертвою розбійного нападу).
Примітки
Джерела Андрухів І. «Адвокатська доба» національного відродження // Андрухів І., Арсенич П. Українські правники в націфональному відродженні Галичини 1848—1939. — Івано-Франківськ, 1996. — 80 с. Борисикевич Іван // — Т. 1. — С. 159. Гуцал П. Борисикевич Іван Іванович // Гуцал П. Іван Борисикевич: син «Весни народів» // Тернопілля'96: Регіональний Річник. — Т., 1996. — С. 90—94. Левицький К. Іван Борисикевич, діяч нашого відродження (1815—1890) // Діло. — 1938. — 27 жовтня. Стеблій Ф. І. Борисикевич Іван // Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.