Ка́рло Анчело́тті (; 10 червня 1959, Реджоло, Італія) — італійський футболіст, півзахисник. Провів 26 матчів за збірну Італії, брав участь у чемпіонаті Європи 1988 року і чемпіонаті світу 1990 року. Нині — тренер. З травня 2025 року очолює Збірну Бразилії з футболу.

Єдиний тренер, який п'ять разів вигравав Лігу чемпіонів УЄФА (двічі з «Міланом» у 2003 і 2007, а також тричі з «Реалом» у 2014, 2022 та 2024 роках). Єдиний тренер який вигравав чемпіонство у п'яти топ-чемпіонатах (Італія — 2004 рік з «Міланом»; Англія — 2010 рік з «Челсі»; Франція — 2013 рік з «Парі Сен-Жермен»; Німеччина — 2017 рік з «Баварією»; Іспанія — 2022 рік з «Реал Мадрид»).

Кар'єра гравця

Анчелотті почав свою професійну кар'єру футболіста в 1976 році в футбольному клубі «Парма». У 1979 році відбувся його перехід в «Рому», у складі якої він виграв італійський чемпіонат і 4 рази Кубок Італії. З 1987 по 1992 роки Карло Анчелотті був гравцем легендарного складу «Мілана», який виграв двічі поспіль Кубок європейських чемпіонів у 1989 і 1990 роках.

Тренерська кар'єра

З червня 2021 по травень 2025 року очолював тренерський штаб іспанського клубу «Реал» (Мадрид).

Протягом шести сезонів на чолі клубу він здобув 15 трофеїв:

3 перемоги в Лізі чемпіонів 3 клубні чемпіонати світу 3 суперкубка УЄФА 2 чемпіонати Іспанії 2 кубка Іспанії 2 Суперкубка Іспанії Бразилія 12 травня 2025 року Бразильська конфедерація футболу призначила Анчелотті новим головним тренером національної збірної Бразилії. Анчелотті отримуватиме зарплату в розмірі 10 мільйонів євро та бонус у 5 мільйонів євро у разі перемоги на чемпіонаті світу. Він підписав однорічний контракт і офіційно приступив до виконання обов'язків 26 травня. Робота зі збірною Бразилії стала першим міжнародним досвідом Анчелотті на посаді повноцінного головного тренера; раніше він був асистентом тренера збірної Італії Арріго Саккі на чемпіонаті світу 1994 року. 26 травня він оголосив свій перший виклик до збірної, назвавши склад із 25 гравців на матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2026 року проти Еквадору та Парагваю. Він дебютував 5 червня у матчі проти Еквадору, який завершився безгольовою нічиєю, а свою першу перемогу здобув 10 червня проти Парагваю, що забезпечило команді місце у фінальній частині чемпіонату світу 2026 року.

Особисте життя

У Анчелотті двоє дітей: дочка Катіа і син Давіде, який був його асистентом в «Евертоні», а потім у «Реалі».

У 2010 році Анчелотті написав автобіографічну книгу, присвячену своїм батькам, Джузеппе та Сесіль, а також другу і колишньому партнеру по команді Стефано Боргоново, хворому бічним аміотрофічним склерозом. Весь прибуток від продажу англійського видання книги пішов до фонду БоргоновоАнчелотті написав книгу, щоб допомогти другу Анчелотті: я не з тих, хто називає себе найкращим .

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1976–77 «Парма» C 1 0 ? ? - - - - - - 1+ 0+ 1977–78 C 21 8 ? ? - - - - - - 21+ 8+ 1978–79 C1 33 5 ? ? - - - - - - 33+ 5+Усього за «Парму» 55 13 ? ? - - - - 55+ 13+ 1979–80 «Рома» A 27 3 КІ 9 0 - - - - - - 36 3 1980–81 A 29 2 КІ 6 2 КВК 2 1 - - - 37 5 1981–82 A 5 0 КІ 0 0 КВК 3 1 - - - 8 1 1982–83 A 23 2 КІ 3 0 КУЄФА 6 0 - - - 32 2 1983–84 A 9 0 КІ 5 0 КЧ 4 0 - - - 18 0 1984–85 A 22 3 КІ 2 0 КВК 3 0 - - - 27 3 1985–86 A 29 0 КІ 4 0 - - - - - - 33 0 1986–87 A 27 2 КІ 7 1 КВК 2 0 - - - 36 3Усього за «Рому» 171 12 36 3 20 2 - - 227 17 1987–88 «Мілан» A 27 2 КІ 7 0 КУЄФА 4 0 - - - 38 2 1988–89 A 28 2 КІ 2 0 КЧ 7 1 СІ 1 0 38 3 1989–90 A 24 3 КІ 4 0 КЧ 6 0 СУ+МКК 0+1 0 35 3 1990–91 A 21 1 КІ 4 0 КЧ 4 0 СУ+МКК 2+0 0 31 1 1991–92 A 12 2 КІ 6 0 - - - - - - 18 2Усього за «Мілан» 112 10 23 0 21 1 4 0 160 11Усього за кар'єру 338 35 59+ 3+ 41 3 4 0 442+ 41+

Статистика виступів за збірну

Досягнення

Гравець Бронзовий призер чемпіонату світу: 1990

«Рома» Чемпіонат Італії Чемпіон (1): 1982–83 Кубок Італії Володар (4): 1979–80, 1980–81, 1983–84, 1985–86 «Мілан» Чемпіонат Італії Чемпіон (2): 1987–88, 1991–92 Суперкубок Італії: Володар (1): 1988 Кубок європейських чемпіонів Володар (2): 1988–89, 1989–90 Суперкубок УЄФА: Володар (2): 1989, 1990 Міжконтинентальний кубок: Володар (2): 1989, 1990

Тренер «Ювентус» Кубок Інтертото Володар (1): 1999 «Мілан» Чемпіонат Італії Чемпіон (1): 2003–04 Кубок Італії Володар (1): 2002–03 Суперкубок Італії: Володар (1): 2004 Ліга чемпіонів УЄФА Переможець (2): 2002–03, 2006–07 Суперкубок УЄФА: Володар (2): 2003, 2007 Клубний чемпіонат світу: Переможець (1): 2007 «Челсі» Чемпіонат Англії Чемпіон (1): 2009–10 Кубок Англії Володар (1): 2009–10 Суперкубок Англії: Володар (1): 2009 «Парі Сен-Жермен» Чемпіонат Франції Чемпіон (1): 2012–13 «Реал Мадрид» Чемпіонат Іспанії Чемпіон (2): 2021–22, 2023—24 Кубок Іспанії Володар (2): 2013–14, 2022–23 Ліга чемпіонів УЄФА Переможець (3): 2013–14, 2021–22, 2023–24 Суперкубок УЄФА: Володар (2): 2014, 2022 Клубний чемпіонат світу з футболу Переможець (2): 2014, 2022 Суперкубок Іспанії: Володар (2): 2021, 2023 Міжконтинентальний кубок ФІФА Переможець (1): 2024 «Баварія» Чемпіонат Німеччини Чемпіон (1): 2016–17 Суперкубок Німеччини Володар (2): 2016, 2017

Індивідуальні Найкращий тренер в історії футболу — 8 місце (France Football) Найкращий тренер в історії футболу — 18 місце (4–4–2)

Примітки

Посилання

- Анчеллоті Профіль на Чемпіонат.ру