Ернст О́тто Бе́кманн (; 4 липня 1853, Золінген — 13 липня 1923, Берлін) — німецький хімік.
Біографія Вивчав хімію і фармацію в Лейпцизькому університеті (1875—1878). У 1879—1883 роках працював в технічному університеті Брауншвейга. З 1883 року приват-доцент, з 1890 року — екстраординарний професор в Лейпцизькому університеті. У 1891 році професор Гіссенського, а в 1892—1897 роках — Ерлангенського університетів. З 1897 року ординарний професор і директор лабораторії прикладної хімії в Лейпцизькому університеті, з 1912 року директор Інституту прикладної і фармацевтичної хімії кайзера Вільгельма в Берліні.
Наукова робота Найважливіші роботи присвячені органічній та фізичній хімії. Вивчав будову оксимів; в 1886 році відкрив перегрупування оксимів в аміди під дією кислих агентів (перегрупування Бекмана)Beckmann E. Zur Kenntniss der Isonitrosoverbindungen // Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft. 1886. B. 19. S. 988—993. . У 1888—1889 роках розробив кріоскопічний (за зниженням температури замерзання) і ебуліоскопічний (за підвищенням температури кипіння) методи визначення молекулярних мас розчинених речовин. Винайшов диференціальний термометр, що дозволяє точно визначати температури поблизу точок замерзання або кипіння (термометр Бекманна)Beckmann E.Modifikation des Thermometers für die bestimmung von Molekulargewichten und kleinen Temperatur differenzen // Zeitschrift für physikalische Chemie. 1905. B. 51. S. 329—343..
Наукові публікації Über die Oxydationsprodukte der Dialkylsulfide und ähnlicher Verbindungen. 1878 Über die Methode der Molekulargewichtsbestimmung durch Gefrierpunktserniedrigung, 1888 Das neubegrundete Laboratorium für angewandte Chemie an der Universität Leipzig. 1899, 2009 Neue Vorrichtungen zum Färben nichtleuchtender flammen (Spektrallampen). 1901 Johannes Wislicenus. In: Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft. Band 37, 1905, S. 4861–4946. Studien zur ebullioskopischen Bestimmung von Molekulargewichten. 1907 Studien über Schwefel, Selen und Tellur. 1913 Chemische Bestimmungen des Nährwertes von Holz und Stroh: nach gemeinsamen Versuchen mit W. Lenz und E. Bark. 1914 Verfahren zur Prüfung der Luft auf Gehalt an brennbaren Stoffen: nach gemeinsamen Versuchen mit Kurt Steglich. 1914 Verfahren zur Herstellung eines Futtermittels aus Stroh: patentiert im Deutschen Reiche vom 2. Februar 1919 ab ; Reichspatentamt Patentschrift Nr. 354822, Klasse 53g, Gruppe 4 (B88 353 IV/ 53g). 1919 Gerät zur Übermittlung von geheimen Lichtsignalen. 1920 Am 23. Januar 1915 als Patent angemeldet, D.R.P. 306468, Österreichisches Patent 87751 vom 15. September 1921.
Примітки
Джерела Выдающиеся химики мира: Биографический справочник / Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Под ред. В. И. Кузнецова. — М.: Высш. шк., 1991. — 656 с. — ISBN 5-06-001568-8