Гай Норбан (можливо, мав когномен Бальб, , ? — 82 до н. е. або 81 до н. е.) — давньоримський політик і воєначальник, консул 83 до н. е.
Біографія Норбан був одним з представників homo novus, чиї предки ніколи не займали високих державних посад.
На посаді народного трибуна притягнув до відповідальності Квінта Сервілія Цепіона за поразку в битві при Араузіоні. Близько 89 року Норбан став претором, а потім пропретором в Сицилії. Після кончини вождів партії маріанців Гая Марія і Луція Корнелія Цінни, Норбана обрано консулом на 83 рік, коли маріанці готувалися чинити опір Луцію Корнелію Сулле, що повертався з Греції.
Під час Громадянської війни 83-82 до н. е. Норбан був одним з командувачів армією маріанців. Під його командуванням знаходилася армія, набрана в Римі, з включенням загонів з іншої Італії. Перша битва Норбана з армією Сулли сталася біля Канузія в районі гори ТіфатиПлутарх. Сулла, 27, в якому загинуло 6000 солдатів Норбана і 70 солдатів СуллиЗа відомостями Плутарха (Сулла, 27), у Норбана загинуло 7000 солдатів. Після поразки Норбан відступив у Капую, після чого Сулла зробив невдалу спробу мирних переговорів з ним. Біля Фавенції Норбан і консул 82 року Гней Папірій Карбон почали битву проти Квінта Цецилія Метелла Пія у вкрай невдалих умовах і були розбиті. У цій битві у Норбана загинуло до 10000 вояків, а ще 6000 перебігло на бік сулланців.
Незабаром після цього один з підлеглих Норбана, Альбінован, таємно перейшов на бік Сулли слідом за солдатами свого легіону і як доказ своєї вірності зібрав у себе і вбив усіх командирів армії Норбана, причому планувалося, що і Норбан повинен був бути вбитий. Після цієї зради і після здачі сулланцям міста Арімін й військ, що перебували в околиці, Норбан у відчаї залишив свої війська і відплив на Родос. Через кілька місяців, коли Сулла став диктатором і став вимагати від жителів Родоса видати Норбана, він покінчив життя самогубством на міській площі.
Примітки
Посилання