Дмитро Степанович Титаренко (1915, Чернігівщина — 18 лютого 1954, Калуга) — радянський військовий льотчик, під кінець німецько-радянської війни був напарником І. М. Кожедуба. Льотчик-випробувач 1-го класу, полковник авіації.
Біографія Народився в 1915 році на Чернігівщині. У Києві з 1916 до 1933 року.
У 1936 році закінчив Севастопольську школу авіації.
Учасник вторгнення СРСР до Польщі та німецько-радянської війни, яку закінчив у Берліні.
У 1951 році був у Китаї, з 1952 року служив у Калузі.
Загинув 18 лютого 1954 року при виконанні службових обов'язків. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 31, ряд 4, місце 24).
Нагороди Нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, двома Червоної Зірки, орденом Олександра Невського, орденами Польщі, Китаю, шістьма медалями.
Джерела Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.
Посилання Біографія Д. С. Титоренка на сайті «Красные соколы» стаття «В бой идут одни смельчаки» на сайті музею авіаційної техніки-Борова