Графітизування чавунів — виділення вуглецю в чавунах у вигляді графіту.
Залежно від технології виробництва чавунів, їх хімічного складу вуглець у чавунах може перебувати як у вільному стані у вигляді графіту, так і у вигляді сполуки з залізом — цементиту.Графітизування чавунів може відбуватися: під час кристалізації. Так отримують виливки з чавунів з пластинчастим графітом, кулястим графітом чи вермикулярним графітом. Графіт на відміну від метастабільного цементиту є стабільною фазою, і тому його кристалізація з розплаву термодинамічно вигідніша, оскільки забезпечує нижчий рівень вільної енергії сплаву. Графітизуванню під час кристалізації і наступного охолодження аустеніту сприяють: повільне охолодження, підвищення вмісту в розплаві вуглецю та графітизувальних елементів (кремнію, алюмінію, міді, нікелю), зменшення вмісту карбідотвірних елементів мангану, хрому, а також сірки; під час графітизувального відпалу. Оскільки цементит у чавунах є метастабільним, то за високих температур він схильний до розкладання на аустеніт чи ферит і стабільний графіт. Тривалий графітизувальний відпал виливків з білого маловуглецевого (доевтектичного) чавуну спричиняє розкладання метастабільного цементиту з утворенням графіту компактної форми з кошлатими краями, так званого графіту відпалу, і утворення ковкого чавуну.
Література В.Попович, А.Кондир, Е. Плешаков та ін. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2008. — 422 с. Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ: Пороги, 2001. — 336 с.