Клінтон Джозеф Девіссон (; 22 жовтня 1881, Блумінгтон, Іллінойс, США — 1 лютого 1958, Шарлотсвілл, Вірджинія, США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1937 року (спільно з Джорджем Томсоном) «за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах».
Біографія Народився в сім'ї ремісника Джозефа Девіссона й вчительки Мері Калверт. У 1902 році, після закінчення школи в Блумінгтоні (штат Іллінойс), розпочав вивчати математику і фізику в Чиказькому університеті. Через рік змушений був перервати навчання через відсутність коштів. Працював у телефонній компанії Блумінгтона.
За рекомендацією Роберта Міллікена, з яким він познайомився під час навчання в Чикаго, у 1904 році здобув місце асистента в Університеті Пердью. З червня по серпень 1904 року Девіссон зміг продовжити навчання в Чикаго. У вересні 1904 року, знову за рекомендацією Міллікена, був прийнятий на півставки викладачем фізики в Принстонський університет, де пропрацював до 1910 року. У вільний час відвідував лекції Френсіса Мегі, Едвіна Адамса, Джеймса Джинса та Оуена Річардсона. Під час літніх семестрів він багато разів відвідував лекції в Чикаго. У 1908 році здобув ступінь бакалавра. У 1910—1911 роках отримував стипендію для навчання фізики в Принстонському університеті. У 1911 році захистив там дисертацію під керівництвом професора Річардсона на тему «Про термічної емісії позитивних іонів солей лужноземельних металів». З вересня 1911-го по квітень 1917 року працював викладачем фізики на фізичному відділенні технологічного університету Карнегі в Піттсбурзі. При спробі вступити добровільно на службу в армію в 1917 році йому відмовлено. З червня 1917 року і до закінчення війни працював у конструкторському бюро фірми Western Electric (пізніше перейменованої на Bell Laboratories) у Нью-Йорку. Після закінчення війни відмовився від місця асистента професора й залишився в компанії Western Electric.
У 1946 році, після 29 років роботи в Bell Laboratories, вийшов на пенсію і в 1947—1948 роках працював гостьовим професором в Університеті Вірджинії в Шарлоттсвіллі.
У 1911 році одружився з Шарлотт Сарою Річардсон, сестрою свого наукового керівника професора Річардсона. Батько чотирьох дітей — трьох синів і однієї дочки. Помер 1 лютого 1958 року в Шарлоттсвіллі (штат Вірджинія).
Досягнення У 1937 році Девіссон отримав Нобелівську премію з фізики за експериментальне підтвердження передбачених Луї де Бройлем хвиль матерії. Експерименти по дифракції електронів на кристалах були проведені в 1926 році спільно з . Друга половина премії була присуджена Джорджу Томсону.
Нагороди Премія Комстока з фізики, Національна академія наук США, 1928 Медаль імені Еліота Крессона, Інститут Франкліна, США, 1931 Медаль Г'юза, Лондонське королівське товариство, 1935 Нобелівська премія з фізики, 1937 Медаль університету Чикаго, 1941 Почесний доктор Принстонського університету, Ліонського університету і коледжу Колбі
Названо його іменем Дослід Девіссона — Джермера
Примітки
Джерела Храмов Ю. А. Дэвиссон Клинтон Джозеф (Davisson Clinton Joseph) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 108. — 400 с
Посилання Інформація з сайту Нобелівського комітету Опис експериментів по дифракції електронів (збережена версія з archive.org)