Чарлз Гард Таунс (, 28 липня 1915, Грінвілл, Південна Кароліна — 27 січня 2015, Берклі, Каліфорнія) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1964). Член Національної академії наук США (1956), іноземний член РАН (1994).
Біографія Таунс народився в Грінвіллі, там же навчався, у 1935 році закінчив Фурманський університет, у 1939-му — Каліфорнійський технологічний інститут. У 1939—1948 роках він працював у фірмі «Белл телефон», в 1948—1961 роках — у Колумбійському університеті (з 1950-го на посаді професора). У 1961—1966 роках Таунс був професором і президентом Массачусетського технологічного інституту, з 1967-го очолює фізичний відділ Каліфорнійського університету (Берклі). У 1967 році він був обраний президентом Американського фізичного товариства.
Наукова діяльність Основні праці Таунса присвячені радіоспектроскопії, квантовій електроніці та її застосуванням, нелінійній оптиці, радіоастрономії. Незалежно від А. М. Прохорова і Н. Г. Басова висунув ідею нового принципу генерації та посилення електромагнітних хвиль і на його основі спільно зі співробітниками створив перший квантовий генератор — мазер на аміаку (1954). У 1958 році спільно з Артуром Шавловим обґрунтували й запатентували можливість створення оптичного квантового генератора (лазера). У 1964 році «за фундаментальні роботи в області квантової електроніки, які привели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі», Таунс спільно з Миколою Басовим і Олександром Прохоровим був удостоєний Нобелівської премії з фізики.
Створені лазери Таунс застосував для високоточної перевірки ефектів теорії відносності, для проведення досліджень в області біології і медицини. В області нелінійної оптики Таунс виявив вимушене розсіювання Мандельштама — Брілюена, ввів уявлення про критичну потужність пучка світла і явище самофокусування (1964), яке можна використовувати в хвилевідній техніці, експериментально спостерігав ефект автоколімації світла (1966)..
Таунс застосував методи квантової електроніки і нелінійної оптики в астрофізиці і спільно з іншими в 1969 році відкрив мазерний ефект в космосі (Випромінювання космічних молекул води на довжині хвилі 1,35 см).
Нагороди Премія Румфорда (1961) Медаль Т. Юнга (1963) Нобелівська премія з фізики (1964) Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1979) Національна наукова медаль США (1982) Темплтонівська премія (2005)
Публікації Ч. Таунс, А. Шавлов. Радіоспектроскопія. — М.: Изд-во іноз. лит., 1959.
Література
Див. також Лазер Мазер
Примітки
Посилання Інформація з сайту Нобелівського комітету
ТАУНС в УРЕ