Artaud (читається як Арто́) — студійний альбом, який було випущено під іменем аргентинського рок-гурту Pescado Rabioso 1973 року, хоча насправді цей альбом є сольною роботою Луїса Альберто Спінетти.
Альбом названий на честь французького поета Антонена Арто, який був кумиром Спінетти і під впливом читання творів якого народилася концепція альбому. На обкладинці альбому знаходиться портрет Арто, а на другій стороні обкладинки цитата з його листа 1937 року:
...¿Acaso no son el verde y el amarillo, cada uno de los colores opuestos de la muerte, el verde para la resurreción, y el amarillo para la descomposición y la decadencia?
Презентація альбому відбулася 23 жовтня 1973 року у Театрі Астраль за участі одного Луїса Альберто Спінетти.
2007 року журнал Rolling Stone назвав цей альбом найкращим в історії аргентинського року.
Альбом тричі перевидавався: 2003 на CD лейблом Sony Music Distribution 2005 на CD лейблом Sony BMG 2007 на CD лейблом Sony BMG
Перевидання 2003 і 2007 року стали золотими дискамиhttp://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=Artaud+&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=O&Tipo=0&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP.
Список пісень
Музиканти, що брали учать у записі альбому Карлос Густаво Спінетта (брат Луїса) — ударні («Cementerio Club» і «Bajan») Еміліо дель Герсіо — бас-гітара і бек-вокал («Bajan», «Cementerio Club», «Superchería» і «Las habladurías del mundo») Луїс Альберто Спінетта — гітара, маракаси, тарілки, піаніно, вокал Родольфо Гарсія — ударні, дзвіночки і бек-вокал («Superchería» і «Las habladurías del mundo»).
Примітки
Посилання Інформація про альбом