Гуцульський курінь УГА — військова частина Української Галицької Армії у 1918–1919 роках. Входив до складу 8-ї Самбірської бригади УГА.
Бойовий шлях Курінь був сформований у м. Коломиї. Командантом Гуцульського куреню був четар (згодом поручник) Григорій Голинський. Складався з 4-х сотень, сотні скорострілів, чоти саперів і технічного відділу, загальна чисельність – бл. 1200 осіб (переважно добровольці з Коломийського повіту та Гуцульщини, колишні вояки 24-го і 36-го Коломийських піхотних полків австро-угорорської армії)Кузич І. До історії Гуцульського куреня // Гуцулія. 1969. Ч. 2..
Під час Вовчухівської операції 1919 року визначився в боях за Городок (тепер місто Львівської області).
У травні 1919 року курінь переданий до 11-ї Стрийської і Гірської бригади. В ході Чортківської офензиви 1919 року УГА вів кровопролитні бої з польськими частинами на ділянці фронту Хирів-Перемишль. В серпні 1919 брав участь у поході об'єднаних українських армій на Київ та на Вапнярському напрямі на Одесу.
У курені була єврейська чота, створили її єврейські добровольці, які організованою групою приєдналися до Гуцульського куреня в районі Бучач–Монастириська під час Чортківської офензивиУкраїнська Галицька Армія: у 50-річчя її участи у визвольних змаганнях: (матеріяли до історії). — Вінніпеґ, 1968. — Т. 4. — 290 с. .
В ході антибільшовицького виступу галицьких бригад, у квітні 1920 року, майже повністю потрапив у польський полон та припинив своє існуванняЛитвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. Львів, 1998.
Відомі вояки Голинський Григорій — незмінник командир куреня. Сулятицький Степан — командир скорострільної сотні. Мельник Юрій — командир стрілецької сотні.
Примітки
Джерела та література Литвин М. Р., Науменко К. Є. Гуцульський курінь УГА // П. П. Дем'янюк. Гуцульський курінь УГА // Гуцульський Курінь // — Т. 2. — С. 466. Грабовецький В. Історія Коломиї. — К., 1996.
Посилання Українське військо у XX—XXI столітті