Вовки (УПА)

«Вовки» — назва куреня (відділу) воєнної округи «Сян», 28-й (Холмський) Тактичний відтинок «Данилів» Української Повстанської Армії, який діяв на Холмщині і Підляшші.

Головною метою діяльності була оборона українського населення Закерзоння, зокрема Холмщина та Підляшшя, від виселення з рідної землі, в тому числі в часи акції «Вісла», а також від нападів польських збройних формувань, цивільних банд, військових формувань вермахту, Війська Польського та НКВС.

У 1944–1945 роках Ліски були постійним місцем спочинку повстанців. У сусідньому лісі курінь Дмитра Пелипа «Ема» побудував землянки, які також служили їм місцем для притулку.

Курінь «Вовки» в Грубешівському повіті мав свою радіостанцію, яка весь час міняла місце свого базування, та гектограф, на яким копіювались відозви до населення та листівки.

Структура

Бойова одиниця була створена в березні 1943 року як сотня Української повстанської армії, яка з моменту формування мала назву сотня «Вовки». Мала не менше 100 стрільців — складалася з трьох чот, а часом і більше. В травні 1945 року налічувала 110 стрільців. В складі сотні була одна чота, створена з колишніх військовослужбовців Червоної Армії, котрі були одягненні в форму червоноармійців.Украинские националистические организации в годы второй мировой войны. Том 2 1944—1945 Москва. РОССПЭН 2012 Стр. 685—688. ГА РФ. Ф. Р-9478. Оп. 1.Д. 375. Л. 1, 4—7. Подлинник. Пізніше на її основі створено курінь, що в різні періоди діяльності нараховував у своєму складі від двох до чотирьох сотень: «Вовки-1», «Вовки-2», «Вовки-3», «Карпа».

Командування

Холмський курінь «Вовки» — курінний «Ягода», «Черник» (Маріян Лукашевич (*15.06.1922-† 17.09.1945), курінний «Прірва» (Євген Штендера), курінний «Беркут» (Володимир Сорочак).

Підрозділи

Сотня «Вовки-1»

Відд. 99 «Вовки-1»

— сотенний «Крапка» (Михайло Курас, †26.02.1946) — ст. бул. Михайло Курас — ройовий, згодом чотовий і сотенний. Народжений в с. Молодятичі Грубешівського пов., 5 кл. нар. школи. В УПА від лютого 1944 р. — сотенний «Кропива» (Василь Колтонюк, † 13.05.1946) — бул. Василь Колтонюк — нар. 5 січня 1923 р. в с. Нисмичах Грубешівського пов. (тоді — Сокальського пов.) у селянській родині. До УПА вступив у 1943 р. на Волині (згодом УПА-Південь), де був старшиною у загоні Василя Процюка («Кропиви»). У лютому 1945 р. прибув у рідні сторони на лікування.

— сотенний «Крилатий» (Євген Несторук, народився 1924 року в селі Степановичі грубешівського повіту. Навчався у технічній школі в Холмі. У 1944 році вступив до УПА. Був по черзі: стільцем, зв'язковим сотні, ройовим. З липня 1946 року командиром сотні Вовки-1. В серпні 1946 року, тяжко поранений в бою з польським військом, щоб не дістатися до неволі-застрелив себе. Похований в Телятині, Томашівського повіту, Польща),

— сотенний «Громовий» Лагода Петро, брав участь в Грубешівській операції.

— сотенний Ярмола Василь «Яр» († 08.1947)

Ярема (Майструк Осип) — чот. сотні «Вовки» (Холмщина) 1944 «Яструб», також «Дуб» — Анатолій Сидорук з Володавського пов., чотовий і к-р пвд. «Вовки». Напровесні 1945 р. був к-ром боївки, що охороняла надрайоновий провід. Загинув в час наскоку НКВД на хут. Корчунок 3 квітня 1945 р., разом з шістьома членами теренового проводу й 10 вояками. Карпо — пор. Павло Пилипчук з Нового Двору б. Кристинополя — чотовий, а згодом сотенний відділу «Вовки». Народився 1914 р. в селянській родині. Від самого початку УПА на Холмщині був у її рядах підстаршиною й старшиною. Відзначався в усіх боях холоднокровністю, відвагою й винахідливістю. Користувався авторитетом між вояками сотні «Вовки». Загинув 21 грудня 1944 р. на хуторі с. Модринь Кузьмин у бою з НКВД. Чот. «Боян» — ст. віст. Михайло Ульгурський — нар. 13 серпня 1916 р. в селянський родині в с. Щепятин Томашівського пов. (тоді — Рава-Руського пов.) Загинув 9 лютого 1945 р. у засідці НКВД між с. Переводів і с. Жнятин. «Альоша» — ройовий, згодом чотовий і заступник Павла Пилипчука («Карпа») Прізвище невідоме, походив з Придніпрянщини, мав досвід фронтових боїв Радянської армії. Шугай — чот. сотні «Вовки» (Холмщина) 1944 «Галабурда» — кул. Василь Кратюк, нар. 24 квітня 1921 р. в Шумейках Володавського пов. Відзначився в багатьох боях як знаменитий кулеметник. Ярослав (Юрчук Степан) — бунч. сотні «Вовки-1» ВО 6 1946 «Марко», «Новина», бул.(Савинець Михайло *14.03.1925 р.-) -почет сотні «Вовки-1» ВО 6 1945. Уродженець села Берестя на грубешівщині 14.03.1925 року. Закінчив торговельну школу в Грубешові і вчительську семінарію, де був провідником юнацької ОУН. Був писарем в сотні «Вовки І». В 1944 р. був повітовим референтом пропаґанди. В серпні вступив до вишкільного відділу УПА «Дуба» й перейшов стрілецький вишкіл. У листопаді 1944 р. перейшов до сотні «Вовки I» під командою «Карпа», а по його смерти — «Кропиви» і «Крапки», де став сотенним писарем. Загинув на Підляшші в жовтні 1945 року. Йшов першим, сотня попала в засідку. «Осип» — Осип Няйко, народжений 21 липня 1922 р. в с. Корчів Томашівського пов. (скоріше — Рава-Руського пов.). Закінчив учительську семінарію, учитель. В УПА від 21 липня 1944 р. — політвиховник сотні, згодом — куреня «Вовки» й 28 ТВ УПА «Данилів» 1945—1946. Хмелик — бунч. сотні «Вовки-1» ВО 6 1946 «Байда» (Петро Варениця) — нар. в 1921 r. в Войславиці, повіт Сокаль(після 1944 р. повіт Грубешів), член ОУН від 1939 р., в 1941 р. член похідних груп, в 1942 р. заарештований німцями на сході України, звільнений, повернувся на Холмщину, до 1945 р. був стрільцем у відділі «Крапкі», а пізніше (до 1947 р.) стрільцем в сотні «Дуди», від 1948 р. член сітки Леона Лапінського «Зенона». «Дубина» (Михайло Прокопчук) (1925—1992) — нар. в Тихоборі, повіт Грубешів, член ОУН від 1940 р., в 1944 р. заарештований НКВС і перенесений до в'язниці в Києві, після звільнення (за відсутністю доказів) в 1945 р. вступає до УПА; на початку кладовщик в сотні "Ягоди, а від листопада 1946 r. завгосп сотні Петра Лагоди «Громового» і Василя Ярмоли «Яра», заарештований в Чехословаччині і переданий Польщі. «Новина» — бул. Михайло Савинець, писар сотні «Вовки I». Нар. 14 березня 1925 р. в с. Берестя Грубешівського пов. Закінчив торговельну школу в Грубешові. В 1944 р. був повітовим референтом пропаґанди. В серпні вступив до вишкільного відділу УПА «Дуба» й перейшов стрілецький вишкіл. У листопаді 1944 р. перейшов до сотні «Вовки I» під командою «Карпа», а по його смерти — «Кропиви» і «Крапки», де став сотенним писарем. Чот. «Сушко» — ст. бул. Гриць Руденко, нар. 23 грудня 1917 р. в с. Вовчик на Полтавщині. По професії шофер, був у РА, після полону — в німецькій армії, з якої здезертирував до УПА. 10 березня 1945 р. утворена окрема група вояків, що володіли російською мовою, яку приділено до його пробоєвої чоти. Ця чота відзначилася вмілим стосуванням різних підступів і заскочень противника. Після поранення Гриць Руденко став зброярем у команді 28 ТВ УПА «Данилів». Майстер на всі руки. Він змайстрував кілька видів примітивних станків для вистрілювання німецьких ракетних стрілен і керував практичним випробуванням у стрілянні до ціли. Великою мірою завдяки його експериментам відділи УПА 28 ТВ «Данилів» опанували теорію і практику вживання ракетних стрілен в партизанській війні. Влітку 1946 р. Гриць Руденко тайком виїхав до УРСР з нареченою зі с. Гільче. «Балан» (Іван Новосад) — стрілець, брав участь в грубешівській операції. Був арештований польським УБ в вересні 1946 р.

Сотня «Вовки-2»

Відд. 100«Вовки-2»

28 жовтня 1944 р., зараз по розбиттю станиці в с. Мірчі, а одночасно й Черничині, відділ перебрав к-р Яструб. К-р Карпо одержав наказ організувати новий відділ. Цим назначенням к-ра «Карпа» творити новий відділ (28 жовтня 1944 р.) треба уважати початок відділу «Вовки II». Спочатку його звали «вишкільна чота» чи «вишкільна сотня». Щойно осінню 1945 р. від дістав формальну назву «Вовки II».

сотенний «Яструб», також «Дуб» — Анатолій Сидорук з Володавського пов. сотенний «Багряний» (Євген Дацюк) — по вишколі на підофіцерських курсах УПА в 1944 р. командир чоти в сотні «Ягоди» Маріяна Лукашевича. Після його смерті прийняв командування сотнею, але під кінець 1945 року, був звільнений "Прірвою " Євгеном Штендера з виконующих функцій за некомпетентність (на місці командира сотні був замінений на «Лис» (Іван Шелева) i перенесений до реферату СБ 1 району Надрайону «Лиман» III Округи ОУН, літом 1946 р. був звільнений з причин не виконяння обов'язків і висланий до центральної Польщі, де мав всупити до якоїсь польської конспіративної організації і слідкувати за настроями що були в польському підпіллі (цього завдання також не виконав) заарештований МГБ.), сотенний «Лис» (Іван Шелева * 20.05.1914 —), ВО 6 1945-46. ст. віст. Іван Шалева, народився в с. Фолупні [?] Любачівського пов., закінчив рільничу школу, капрал Війська Полського. Пізніше був коротко сотенним, командиром вд. «Вовки-2» сотенний «Дуда» (Євген Янчук, 22.08.1947) — ст. Бул. Євген Янчук із с. Богородиці Грубешівського пов. Командир відділів самооборони. Ройовий, у тому часі став заступником «Карпа». Пізніше сотенний «Вовки-2» ТВ-28 «Данилів» ВО-6 «Сян». Був поранений у руку під час бою у селі Набруж Томашівського повіту. Загинув 22 серпня 1947 року в бою з емдебістами під селом Верешин. Похований на цвинтарі в селі Шиховичі. Лев (Боруцький Василь) — чот. сотні «Вовки-2» ТВ-28 «Данилів» ВО-6 «Сян» 1945-46 Шпак (Царик Степан) — бунч. сотні «Вовки-2» ТВ-28 «Данилів» ВО-6 «Сян» 1946 Вятич, Міша, Степовик (Михайло Балій) (1926—1981) — народився в Павловичах Сокальського району, член ОУН, в підпіллі з липня 1946 року; від жовтня 1946 р. стрілець в сотні, потім (з жовтня 1946 року вересня 1947 року) слідчий СБ III округи ОУН. Був також в охороні Леона Лапінського «Зенон»; арештований 1948 р в Чехословаччині. «Юрко» — (Ян (Іван) Невядомський) (1922—1989). Нар. в Масломичі, повіт Грубешівський, ймовірно член ОУН ще до війни, в 1941 р. вивезений до Німеччини на примусові роботи (згідно іншої версії — служив в Schutzpolizei, військове звання — капрал). В 1943 р. організовіє підпілля в околицях Масломичі. На початку реферат господарчий 4 надрайону "Лиман " III Округу ОУН, а пізніше стрілець в сотні "Дуди, пізніше командир боївки СБ надрайону "Лиман " III Округу ОУН. 21.І.1946 р. підвищений до старшого стрільця, від 1946 р. був районним командиром боївок СБ ОУН, від осені 1947 р. командир однієї з груп підпільників, яка залишилася на Холмщині, від лютого 1949 р. член сітки «Зенона», арештований у 1951 р. й переданий до СРСР, де був засуджений на 25 років тюрми, до Польщі повернувся 27.ІХ.1955 р. й був вдруге арештований й засуджений 27.ІХ.1957 р. в Любліні на довічне ув'язнення, звільнений 25.ІІІ.1959 р., до смерті проживав в Олесниці.

«Кавка» (Володимир Макарук) — нар. 1924 р. в Войславичах, повіт Сокаль (після 1944 р. повіт Грубешів), член ОУН від 1942 р., в підпіллі від 15.IV.1946 р., стрілець сотні «Дуди» «Явір» (Іван Рачинський) (1922—1951) — нар. в Сатрій Миколаївці, повіт Дубно, член ОУН від 1941 р., в квітні 1943 р. мобілізований до лав Червоної Армії, після чотирьох місяців затриманий з двома іншими солдатами в околицях Грубешова під час патролювання сотнею «Ягоду», вся трійка погодилася вступити до УПА, як кулеметник служив в сотні «Дуди», від 1948 р. член сітки Леона Лапінського «Зенона». «Гонта» (Іван Залізняк) (1923—1948) — нар. в Богородиці, повіт Грубешів, член ОУН від 1941 р., в УПА від 1943 р., стрілець сотні Євгена Ящука «Дуди», загинув за нез'ясованих обставин. "Прибувший " (Іван Кубяк) (1921—1948) — нар. в Городловичах повіт Сокаль, член ОУН від 1940 р., в УПА від 1943 р., служив в сотні Євгена Ящука «Дуди», загинув за нез'ясованих обставин. «Залізняк» (Павло Шостак) (1913—1948) — рік служив в Червоній Армії, член ОУН від 1941 р., в УПА від 28.X.1944 р.; кулеметник в сотні Євгена Ящука «Дуди», загинув за нез'ясованих обставин.