Горст Людвіг Штермер (; 6 квітня 1949, Франкфурт-на-Майні) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1998 році (спільно з Робертом Лафліном і Денієлом Цуї) «за відкриття нової форми квантової рідини зі збудженнями, що мають дробовий електричний заряд».
Біографія
Штермер народився у Франкфурті-на-Майні й виріс у сусідньому місті Сперндлінгені(Sprendlingen). Він вивчав фізику в університеті імені Й. В. Гете у Франкфурті-на-Майні, здобувши право на його диплом у лабораторії професора Вернера Мартіенсена. Працював під керівництвом професора Екхардт Хеніг разом із майбутнім лауреатом Нобелівської премії Ґердом Бінніґом.
Штермер переїхав до Франції, щоб провести роботу над дисертацією в Греноблі, працюючи у лабораторії високомагнітного поля, яка була запущена спільно між французьким CNRS і німецьким Інститутом Макса Планка з дослідження твердих тіл. Науковим консультантом Штермера був професор Ханс-Йоахім Квіссер, і він був нагороджений докторським ступенем в Університеті Штутгарта в 1977 році за дисертацію з дослідження електронних дірок крапель, перебувають в сильних магнітних полях. Він також зустрів свою дружину, Домінік Парчет, під час роботи в Греноблі.
Після здобуття докторського ступеня Штермер переїхав до США, щоб працювати на Bell Labs, де він проводив дослідження, що привели до його Нобелівської премії. [ 3 ] Після роботи в Bell Labs протягом 20 років, він став II Рабі професором фізики та прикладної фізики в Колумбійському університеті в Нью-Йорку, і в даний час почесний професор.
Штермер є натуралізованим громадянином США.
Посилання Автобіографія Горста Штермер на сайті Нобелівського комітету Нобелівська лекція Горста Штермер Домашня сторінка Горста Штермер на сайті Колумбійського університету Г. Штермер. «Дробний квантовий ефект Холла». Нобелівська лекція , УФН, том 170, випуск 3, березень 2000.
Примітки