Те́сла (українське: Тл, міжнародне: T) — одиниця вимірювання магнітної індукції в SIДСТУ EN ISO 80000-1:2022 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (EN ISO 80000-1:2013, IDT; ISO 80000-1:2009, IDT).

Одна тесла дорівнює індукції такого однорідного магнітного поля, у якому на елемент провідника, розташованого перпендикулярно до силових ліній магнітного поля, завдовжки 1 м зі струмом силою 1 А діє сила 1 Н. магнітний потік Ф крізь поперечний переріз площею один квадратний метр дорівнює одному веберу.

Через інші одиниці вимірювання SI одна тесла виражається так: 1 H·A−1·м−1 1 Вб·м−2 1 кг·с−2·А−1 1 кг·с−1·Кл−1 1 В·с·м−2

Розмірність тесли: M·T−2·I−1 1 Тл = 104 Гс (одиниця СГС)

Одиницю введено в обіг у 1960 році та названо на честь Ніколи Тесли.

Характерні значення

У зовнішньому космосі магнітна індукція становить від 0,1 до 10 нТл. Магнітне поле Землі значно варіюється в часі та просторі. На широті 50° магнітна індукція в середньому становить 50 мкТл, а на екваторі — 31 мкТл. Сувенірний магніт для холодильника створює поле близько 5 мТл. Відхильні дипольні магніти ВАК — від 0,54 до 8,3 Тл. У сонячних плямах — 10 Тл. Рекордне значення постійного магнітного поля, досягнутого без руйнування установки — 100,75 Тл. Рекордне значення імпульсного магнітного поля, яке коли-небудь спостерігали в лабораторії — 2,8 кТл. Магнітні поля в атомах — від 1 до 10 кТл. На нейтронних зорях — від 1 до 100 МТл. На магнетарах — від 0,1 до 100 ГТл.

Кратні та часткові одиниці магнітної індукції Докладніше дивись у статті Префікси одиниць вимірювання

Кратні Часткові Величина Назва Позначення Величина Назва Позначення101 ТлдекатесладаТлdaT10−1 ТлдецитесладТлdT102 ТлгектотеслагТлhT10−2 ТлсантитесласТлcT103 ТлкілотеслакТлkT10−3 ТлмілітесламТлmT106 ТлмегатеслаМТлMT10−6 ТлмікротесламкТлµT109 ТлгігатеслаГТлGT10−9 ТлнанотесланТлnT1012 ТлтератеслаТТлTT10−12 ТлпікотеслапТлpT1015 ТлпетатеслаПТлPT10−15 ТлфемтотеслафТлfT1018 ТлексатеслаЕТлET10−18 ТлаттотеслааТлaT1021 ТлзеттатеслаЗТлZT10−21 ТлзептотеслазТлzT1024 ТлйоттатеслаЙТлYT10−24 ТлйоктотеслайТлyT

Примітки

Література Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.