Гарячка де́нге (часто просто денге, відповідники в інших мовах , , , , , , , , костоломна гарячка, суглобова гарячка, гарячка жирафів, п'ятиденна гарячка, семиденна гарячка, фінікова хвороба) — гостра інфекційна хвороба, яка схильна до епідемічного поширення та перебігає з гарячкою, інтоксикацією, міалгією, артралгією, екзантемою, лімфаденопатією, лейкопенією, іноді — з тромбогеморагічним синдромом (денге-васкулопатія). Денге відносять до арбовірусних хвороб, трансмісивних зоонозів.
Нині ВООЗ вважає необхідним виділяти гарячку денге (класичну) і тяжку гарячку денге, відносячи до останньої геморагічну гарячку денге і шоковий синдром. Легкість зараження людей, швидкість поширення, тяжкий перебіг, висока летальність — особливості, які дозволяють віднести гарячку денге до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення, можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть зумовлювати надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я. Гарячку денге відносять до тих хвороб, що їх регулюють сучасні Міжнародні медико-санітарні правила 2005 року.
Збудника гарячки денге віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї
Історичні відомості
Рання історія Гарячку денге, як окрему хворобу, було помічено багато років тому. У китайській медичній енциклопедії, написаної за часів династії Цзінь, є начебто припис про людину, яка, ймовірно, мала гарячку денге. У книзі хворобу названо «водною отрутою», виникнення якої, однак, пов'язали з літаючими комахами. Однак є свідчення, що перший опис гарячки денге був зроблений значно пізніше, в 992 році, теж у китайській медичній енциклопедії, але за часів династії Сун у період Північної Сун.
Гарячка денге у XVII—XIX століттях Епідемії гарячки, яка нагадує денге, були відзначені у Французькій Вест-Індії у 1635 р. і в Панамі у 1699 р. У 1771 р. Хосе Сабатер, лікар військового госпіталю у Сан-Хуані, Пуерто-Рико, рекомендував лікування гарячки денге, яку він називав «костоломною гарячкою», невеликою кількістю рому.
Вважають, що не менше, ніж три епідемії гарячки денге мали місце наприкінці XVIII століття. Дві з цих епідемій хвороби з симптомами, що дуже нагадували такі у сучасному клінічному перебігу гарячки денге, відбулися у 1779 р. — одна в Каїрі, друга у Батавії у голландській Ост-Індії (нині Індонезія), про яку повідомив голландський лікар Давід Білон.
Сама назва «гарячка денге» була вперше використана Бенджаміном Рашем, лікарем і одним із «батьків-засновників» США. У 1789 р. Раш використав цю назву у звіті про третю епідемію гарячки денге XVIII ст., яка виникла у Філадельфії у 1780 році. Під час самої епідемії Раш користувався іншою назвою «жовчна ремітентна (та, що послаблює) гарячка». Раш вперше докладно описав усі прояви цієї хвороби.
У листі, написаному у 1801 р. іспанською королевою Марією Луїзою Бурбон-Пармською під час її видужання після гарячки денге, було сказано: «Я відчуваю себе краще, тому що пройшло те, що мені було холодно навіть в одежі, що називають денге, вчора у мене була кровотеча, мені було незручно, тому що я не могла розмовляти, бо боліло горло»..
У 1818 р. відбулась серйозна епідемія денге в Перу — 50 тисяч людей захворіли. Про пандемію гарячки денге заговорили між 1827 —1828 рр., коли хвороба охопила Віргінські острови, Ямайку, Кубу, Венесуелу, США, Мексику та Бразилію.
Гарячка денге у ХХ столітті У 1906 —1907 рр. австралійський натураліст Томас Лейн Бенкрофт визначив комара Aedes aegypti як носія гарячки денге і зробив висновок, що хворобу спричинює мікроорганізм, відмінний від бактерії й найпростішого.
Під час Другої світової війни флавівірус — збудника денге виділили і культивували незалежно одне від одного японські лікарі Сусуму Хотта і Рен Кімура в Японії (1943 р.) та американський мікробіолог Альберт Себін у Калькутті (1944 р.) з крові хворих солдат. Потім стало відомо, що існує 4 різні генотипи вірусу денге.
Гарячка денге почала поширюватися набагато більше під час і після Другої світової війни. Вважають, що це сталося через те, що війна внесла різноманітні зміни у довкілля. Різні типи вірусу денге також поширювалися у нових регіонах. Є думка, що це напряму пов'язано із формуванням різних генотипів вірусу денге.Patil JA, Cherian S, Walimbe AM, et al. (August 2011). «Evolutionary dynamics of the American African genotype of dengue type 1 virus in India (1962—2005)». Infect. Genet. Evol. 11 (6): 1443-8. doi:10.1016/j.meegid.2011.05.011. PMID 21632029 Найбільше широке поширення гарячки денге наприкінці ХХ ст. пов'язують з появою геморагічних проявів. Вперше епідемія геморагічної гарячки денге відмічена у 1953 р. в столиці Філіппін Манілі. Епідеміологами зроблена була модель поширення хвороби, яка підтвердила думку, що перебіг із геморагічним компонентом є основою поширення гарячки денге в світі. Нині кожного року відбуваються епідемії денге, а раз на три роки — епідемії гарячки денге з геморагічними проявами.
Спалахи гарячки денге в світі у XXI столітті Гарячка денге все більше поширюється в усьому світі. У 2010 р. на гарячку денге хворіли в 30 разів частіше, ніж у 1960 р.WHO (2009), p. 3. Кілька чинників, як вважають, призводять до зростання захворюваності на денге. Все більше людей живуть у містах. Населення світу зростає. Все більше людей подорожують між країнами. Також припускають, що глобальне потепління грає роль в збільшенні захворюваності на денгеGubler DJ. Cities spawn epidemic dengue viruses. Nat Med. Feb 2004;10(2):129-30 .
Денге виникає у людей найчастіше біля екватору. 2,5 мільярди живуть в районах, де нині зустрічається гарячка денге. 70 % цих людей проживають в Азії й Тихоокеанському регіоні. У Сполучених Штатах Америки від 2,9 % до 8 % людей, які повернулися з подорожі до регіонів, де траплялася гарячка денге, були інфіковані вірусом денге під час подорожі. У цій групі мандрівників гарячка денге є другою найбільш поширеною інфекцією, яку діагностують, після малярії, тобто становить одну з серйозних проблем медицини подорожейDengue in Travelers .
12 листопада 2015 року єгипетська медична влада сповістила ВООЗ про епідемію гарячки денге, яка відбулась протягом жовтня 2015 року. Загалом у районі Дейрут було госпіталізовано 253 хворих. Про летальні випадки не повідомленоWHO. Emergencies preparedness, response. Dengue Fever — Egypt. Disease Outbreak News 12 November 2015 .
Станом на 1 березня 2016 року влада Уругваю оголосила про спалах у країні гарячки денге. На цей період виявлено 570 захворілих. Найбільшу кількість хворих зареєстровано у департаменті Монтевідео (59 %)WHO. Emergencies preparedness, response. Dengue Fever — Uruguay Disease Outbreak News 10 March 2016 .
Протягом періоду від 5 серпня до 12 листопада 2016 року в столиці Буркіна-Фасо Уагадугу відбулись 1266 випадків гарячки денге, з яких 1061 було підтверджено за допомогою швидких імуногістохімічних тестів. Зареєстровано 15 смертей (1,2 %). Частина взятої для дослідження крові відправлена до референс-лабораторії в Дакарі, де у наданих взірцях виявлено вірус денге 2-го генотипу. Місцеві органи охорони здоров'я провели необхідні протиепідемічні заходиWHO. Emergencies preparedness, response. Dengue Fever — Burkina Faso. Disease Outbreak News 18 November 2015 .
19 липня 2017 року ВООЗ повідомила, що протягом періоду з 1 січня по 7 липня 2017 року в Шрі-Ланка відбувся спалах цієї хвороби, захворіло 80 732 осіб, померло з них 215. Кількість захворілих в 4,3 рази перевищила сумарну захворюваність на денге у цій країні за період 2010—2016 роківEmergencies preparedness, response. Dengue Fever — Sri Lanka. Disease Outbreak News. 19 July 2017 .
4 серпня 2017 року ВООЗ повідомила про спалах хвороби в Кот-д'Івуарі. Починаючи з 22 квітня 2017 року в країні було зареєстровано 623 випадки хвороби за наявності 2 смертейWHO. Emergencies preparedness, response. Dengue fever — Côte d'Ivoire. Disease Outbreak News. 4 August 2017 .
6 листопада 2017 року ВООЗ повідомила про спалах хвороби в Буркіна-Фасо. Починаючи з 6 серпня 2017 року зафіксовано 6699 випадків, зокрема 13 закінчилися смертю. Виявлено три серотипи вірусу в порядку зменшення кількості у захворілих: DENV-2, DENV-3 і DENV-1. Захворювання виявлені у 12 з 13 медичних регіонів країни, найбільшу — у центральному регіоніWHO. Emergencies preparedness, response. Dengue fever — Burkina Faso. Disease outbreak news. 6 November 2017 .
23 квітня 2020 року ВООЗ сповістила, що у французькому острівному департаменті Майотта з липня 2019 року відбулася епідемія гарячки денге, внаслідок якої захворіло 3533 мешканців, з яких 16 померло. Епідемію спричинив 1-й (DEN1) серотип вірусуWHO. Emergencies preparedness, response. Dengue fever — Mayotte, France. Disease outbreak news. 23 April 2020 .
14 грудня 2021 року повідомлено, що у Пакистані з вересня по грудень 2019 року тривала епідемія, в яку захворіло 53498 осіб, а 95 з них померло. Відзначено, що у 2021 році у 5 провінціях країна триває нова епідемія, з 1 січня по 25 листопада зареєстровано 48906 випадків хвороби, з них 183 закінчилися смертю пацієнтів — летальність склала 0,4 %WHO. Emergencies preparedness, response. Dengue fever — Pakistan. Disease outbreak news. 14 December 2021 .
Упродовж 2019—2020 років у Південно-Східній Азії сталася велика епідемія хвороби, при якій захворіло більше 6 млн осіб і померло близько 4 тисяч. При цьому відзначено збільшення випадків хвороби й у Південній Америці.
Станом на 30 квітня 2024 року ВООЗ повідомила про понад 7,6 млн випадків гарячки денге у 2024 році, включаючи 3,4 млн підтверджених випадків, понад 16 000 тяжких випадків і понад 3000 смертей. Хоча за останні п’ять років у всьому світі було зареєстровано значне зростання випадків цієї хвороби, це особливо помітне у регіоні ВООЗ обох Америк, де на кінець квітня 2024 року кількість випадків вже досягла 7 млн, перевищивши річний показник 4,6 млн випадків за 2023 рік. Наразі у 2024 році відомо про активну передачу гарячки денге в 90 країнах, і не всі з них були зафіксовані в офіційних звітах. Крім того, багато ендемічних країн не мають ефективних механізмів виявлення та звітності, тому справжній тягар денге в усьому світі недооцінюється.WHO. Disease Outbreak News. Dengue - Global situation. 30 May 2024
Глобальний тягар гарячки денге За останні роки захворюваність на гарячку денге в світі значно зросла. Натепер більше 2,5 мільярдів людей — більше ніж 40 % населення земної кулі — піддається ризику захворіти на гарячку денге. Згідно з останніми оцінками ВООЗ щорічно в світі відбувається 100 —400 млн випадків інфікування денге, щорічно 500 тис. осіб із тяжкою денге потребує госпіталізації, причому значну частку від цього числа складають діти. Приблизно 2,5 % хворих на гарячку денге помираєhttp://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs117/ru/index.html Денге и тяжелая денге. Информационный бюллетень N°117. Сентябрь 2013 г..
До 1970 р. епідемії тяжкої денге відзначені були лише у 9 країнах. На сьогодні хвороба вже є ендемічною більше ніж у 100 країнах Африки, Америки, Східного Середземномор'я і острівної Західної частини Тихого океану. Найбільший рівень захворюваності реєструють в Америці, Південно-Східній Азії й острівної Західної частини Тихого океану. У 2008 р. саме там було виявлено більше ніж 1,2 млн випадків денге, а у 2010 р. більше ніж 2,3 млн (згідно з офіційними даними, які представлені до ВООЗ державами—членами). За останній час число зареєстрованих випадків продовжує зростати. З 2000 р. принаймні у 8 районах, у яких раніше не було поширення денге, її спалахи були зареєстровані, включаючи Непал, Бутан, Макао, Гонконг, Мадагаскар, Галапагоські острови, острів Пасхи і Гаваї.