Географія культури — одна із самостійних галузей суспільної географії, що вивчає територіальне розповсюдження культури у межах географічного простору. В рамках дисципліни розглядається характеристика особливостей культури окремих регіонів. Окремий напрямок — історична географія культури.
Специфікою географії культури, як науки, є те, що з одного боку вона найменш розвинена, а з іншого — геокультурна складова географії в цілому є однією з найдавніших.
Атрибути науки Об'єктом вивчення географії культури є територіальні комплекси (системи) культури.
Предметом вивчення є територіальна організація культури та її компонентів — матеріальних і духовних.
Структура географії культури за Любіцевою О. О.: Географія релігії, що вивчає геопросторову організацію релігійної сфери; Географія мистецтва — досліджує територіальну спільність видів, стилів та форм мистецтва; Географія способу життя — вивчає форми організації життєдіяльності суспільства, соціумів, сформовані ними комплекси матеріальної та духовної культури. Інші галузі: Географія дитинства — вивчає територіальну організацію життя дітей. Спортивна географія — досліджує територіальну спільність видів спорту.
Див. також Географічний детермінізм
Література
Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії.— К.: Вища школа, 1996. — 232 с. Шаблій О. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Львів: ЛНУ, 2001. — 744 с. Wirth E. Theoretische Geographie: Grundzuge einer Theoretische Kulturgeographie. — Stuttgart: Teubner, 1979. — 336 s. David Atkinson. Cultural Geography. London — New York: I.B.Tauris & Co Ltd, 2005. — 224 р. Дружинин А. Г. География культуры: теоретико-методический аспект. — Ростов-на-Дону, 1989. Географія культури: Робочий зошит для учнів 10-11 класів / О. Г. Бродовська, С. Л. Капіруліна. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. — 84 с. Людмила Нємець, Наталія Моштакова Деякі особливості географії культури (на прикладі Луганського регіону). Від традиційної до нової культурної географії .
Примітки