Військова авіація — різновид авіації, що застосовує різні види літаків, вертольотів та інших літальних апаратів, з метою ведення військових дій у повітряному просторі.
Термін «військова авіація» у низці країн, відповідає визначенню Військово-повітряні сили. На озброєнні авіаційних частин знаходяться: літаки (пілотовані і безпілотні; палубні й наземного базування), гідролітаки вертольоти. Основу бойової потужності військової авіації складають надзвукові всепогодні літаки, оснащені всіляким бомбардувальним і ракетно-артилерійським озброєнням, здатні уражати на віддалених відстанях цілі як ядерними, так і звичайними засобами.
Залежно від призначення і підлеглості військова авіація у більшості країн поділяється на види: армійська, фронтова (тактична), далека (стратегічна), протиповітряної оборони, військово-морського флоту (берегова, корабельна) і військово-транспортна. Відповідно до бойових завдань і характеру дій військова авіація поділяється по родах: бомбардувальна (ракетоносна), винищувально-бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, протичовнова, мінно-торпедна, транспортна, спеціальна та допоміжна.
Див. також Військово-повітряні сили Повітряні сили Збройних сил України Цивільна авіація Війська радіоелектронної боротьби Безпілотний літальний апарат Протиракетна оборона Протиповітряна оборона
Джерела
Література Aviation History. New York: Primedia Special Interest Publications, 1996. Gross, Charles Joseph. American Military Aviation: The Indispensable Arm. College Station Texas A&M University Press, 2002.
Посилання
Крила України. Військова авіація. Військова авіація. Військова авіація у післявоєнний період. Енциклопедія військової авіації Росії.