Chlorophyta (Chlorophycota, Chlorophycophyta) — таксон фотосинтезуючих еукаріотичних організмів, яким притаманні пластиди первинно симбіотичного типу та пігменти, властиві вищим рослинам (хлорофіли a і b). Зазвичай класифікується як відділ зелених рослин (Viridiplantae або Chlorobionta в NCBI, класифікації БремераBremer K. 1985. Summary of green plant phylogeny and classification. Cladistics 1(4): 369—385.).
Класифікація Вперше була виділена в класифікації (на рівні відділу) за забарвленням А. Пашером (Pasher) в 1914 роціТип CHLOROPHYTA — Зеленые водоросли Биоразнообразие России. Історично відділ класифікували до підцарства Нижчі рослини царства Рослини, а пізніше — до царства найпростіших. Проте така класифікація базувалася на комплексі переважно морфологічних ознак. Після вивчення цитологічних, біохімічних та молекулярних даних Chlorophyta стали включати до супергрупи Архепластид (Archaeplastida).
За молекулярно-філогенетичними реконструкціями 1990-х років, хлоропласти зелених водоростей походять від синьозелених водоростей, сестринськими лініями є хлоропласти глаукоцистофітових та червоних водоростей, а дочірніми — хлоропласти вищих рослин (=Embryophyta).
На початку 2000-х років таксон налічував приблизно .
На початку 2010-х років зелені водорості поділяли на сім класів, які об'єднували в три лінії: Початкові (вихідні): Празинофіцієві (=Prasinophyceae) Хлорофітна лінія: Хлорофіцієві (=Chlorophyceae) Требуксієфіцієві (=Trebouxiophyceae) Ульвофіцієві (=Ulvophyceae) Сифонофіцієві (=Siphonophyceae) Стрептофітна лінія: Зигнематофіцієві (=Zygnematophyceae =Conjugatophyceae) Харофіцієві (=Charophyceae)
У той же час дослідники стали виділяти стрептофітну лінію (класи харофіцієвих та кон’югатофіцієвих) в окремий відділ рослинного світу (Streptophyta). У ньому виділяли два підвідділи: До першого підвідділу включали харофіцієвих [Charophyceae] та зигнематофіцієвих [=Zygnematophyceae] (деякі дослідники включали також Klebsormidiales, Mesostigmatales та Chlorokybales). Другий підвідділ утворювали ембріофіти (або всі наземні рослини), як несудинні (мохоподібні), так і судинні.
Загальні відомості У відділі представлені всі типи морфологічної структури. Трапляються повсюдно: у прісних та солонуватих водоймах, морях, аерофітних умовах, ґрунтах.
Взаємодія з іншими організмами Деякі зелені водорості утворюють симбіоз з грибами утворюючи новий організм — лишайник. Трапляються водості паразити. Phyllosiphon викликає пожовтіння листя рослини-хазяїна. Cephaleuros — викликає захворювання, що відомі як «іржа» листя. Види Prototheca можуть викликати зараження людини, великої рогатої худоби та деяких інших тварин. .
Примітки
Джерела
Водоросли. Справочник / Вассер С. П., Кондратьева Н. В., Масюк Н. П. и др. — К. : Наук. думка, 1989. — 608 с. (с. 408—509). — ISBN 5-12-000486-5 Водоросли, лишайники и мохообразные СССР. Справочник / Отв. ред. М. В. Горленко. — М. : Мысль, 1978. — 365 с. (с. 31—39)