Науко́во-до́слідний інститу́т «Астрономі́чна обсервато́рія» або Оде́ська обсервато́рія  — астрономічна обсерваторія у складі Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Історія

1871—1991 роки Одеська астрономічна обсерваторія — була заснована в 1871 році у складі Імператорського Новоросійського університету, незадовго до цього відкритого в м. Одесі. Обсерваторія входила до складу кафедри астрономії.

У 1920 році, після ліквідації Новоросійського університету, обсерваторія була перейменована в Одеську державну астрономічну обсерваторію, яка свого часу називалася і працювала як Головна державна астрономічна обсерваторія Наркосмосу Україні.

У 1933 році обсерваторія знову була включена до складу кафедри астрономії у відновленому Одеському державному університеті.

У часи німецької окупації обсерваторія не постраждала і не була розграбована.

З 1991 року На початку 1990-х років силами обсерваторії були встановлені нові інструменти з діаметрами дзеркал: 80 см — в Туркменістані, 100 см — в Словаччині.

У той же період обсерваторія була переведена в ранг Науково-дослідного інституту 1-ї категорії при збереженні історичної назви «Астрономічна обсерваторія».

Нині обсерваторія є підрозділом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також колективним членом Української астрономічної асоціації.

Станом на кінець 2008 року в штаті обсерваторії перебувало близько 70 співробітників.

Директори обсерваторії 1871—1880 — Леопольд Беркевич 1881—1910 — Олександр Кононович 1912—1934 — Олександр Орлов 1934—1944 — Костянтин Покровський 1944—1983 — Володимир Цесевич 1983—1990 — Юрій Медведєв 1990—2006 — Валентин Каретников 2006—2021 — Сергій Андрієвський З 2022 року — Микола Кошкін

Відділи Фізики зір та галактик Фізики малих тіл Сонячної системи Космічних досліджень: робочі групи Космології Астрометрії та небесної механіки

Інструменти обсерваторії

Великий астрограф. Трифутове меридіанне коло Репсольда (Труба: D = 5,5 дюйма, F = 7,6 дюйма; коло діаметром 39 дюймів; отримане з Тіфліської фізичної обсерваторії в кінці XIX століття). Телескоп-рефрактор Кука (165-мм об'єктив). Малий астрограф (двокамерний). Трикамерний астрограф, «їжак» (короткофокусні камери).

Спостережні станції обсерваторії Маяки  — створена в 1957 році за 40 км на захід від Одеси.Її основні інструменти: Рефлектор РК400 (D = 400 мм, F = 2 м). Рефлектор з електрофотометром (D = 500 мм, F = 12 м). Дводзеркальний телескоп РК600, оптична система Річі — Кретьєна (D = 600 мм, F = 4,8 м). Рефлектор РК800, оптична система Річі — Кретьєн (D = 800 мм). Ширококутний об'єктив «Таїр-19» (D = 17 см). Ширококутний об'єктив «Уран-12» (D = 22 см. АЗТ-3 (D = 48 см, F = 2 м). Радіотелескоп «Уран-4» (РАТАН-4). Старий метеорний патруль на базі аерофотокамер НАФА-3С/25. 100-см лазерно-локаційний телескоп ТПЛ-1М (у проєкті). 80-см теодоліт ЛД-2 (у проєкті);

Крижанівка  — створена в 1957 році Новий метеорний патруль на базі телескопа системи Шмідта (17/30см) і ПЗС приймача (з 2003 року); Обсерваторія Душак-Ерекдаг — спостережна станція на півдні ТуркменістануКоординати обсерваторії. 0,8-м телескоп системи Річі — Кретьєн з двоканальним фотометром. Пік Терскол 0,8-м телескоп системи Кассегрена (D = 0,8 м, F = 10 м). Колониця — кооперація словацьких та українських астрономів при спостереженнях у Вихорлацькій астрономічній обсерваторії на Колоницькому Сідлі 1-м телескоп, побудований в Одеській обсерваторії.

Напрямки досліджень Вивчення руху небесних тіл, (астрометрія) Астрофізичні дослідження Сонця, планет, зірок Гравіметрія Дослідження комет та метеорів Змінні зорі Фотометрія астероїдів Дослідження штучних супутників Землі Телескопобудування; Дослідження хімічної та динамічної еволюції зірок та Галактики.

Основні досягнення А. Я. Орлов створив першу гравіметричну карту країни, виділивши багато родовищ корисних копалин. З першої половини XX століття видається «Одеський астрономічний календар» В архіві склотеки Одеської обсерваторії міститься близько 100 тис. пластинок. За цим показником обсерваторія посідає 3-тє місце у світі після Гарвардської обсерваторії (500 тис. пластинок) і Зонненбергської обсерваторії (250 тис. негативів). Подібна склотека є в астрономічному інституті МДУ. Усього у світі накопичено близько 2 мільйонів відзнятих пластинок із зоряним небом. У перспективі очікується сканування цих пластинок.

Відомі співробітники, учні, вихованці обсерваторії Ігор Астапович — у 1959—1960 роках був завідувачем відділу астрономічної обсерваторії Одеського університету. Богдан Залеський. Микола Донич. Олексій Ганський — лауреат премії Академії наук Франції. Олександр Васильєв — кавалер багатьох російських, норвезьких і радянських орденів. Всеволод Стратонов — основоположник статистичної зоряної астрономії, професор Московського і Празького університетів. Зінаїда Аксентьєву — член-кореспондент АН УРСР, директор Полтавської гравіметричної обсерваторії. І. І. Вітковський — директор Інституту астрономії АН Польщі. Pustylnik — старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії в Тарту, запропонував нову теорію газозатемнюваних подвійних систем. Микола Стойко-Радиленко — кавалер ордена Почесного легіону Франції, директор Міжнародного бюро часу, широт і довгот в Парижі. Георгій Гамов — видатний фізик XX століття, працював у А. Я. Орлова. Валентин Глушко — займався в астрономічному гуртку. Віктор Абалакін — директор Пулковської обсерваторії. Володимир Альбицький — видатний астрометріст і директор Сиеїзької обсерваторії, працював в обсерваторії в 1915—1922 роках. Йосип Тимченко — винахідник. Анатолій Дьяков — метеоролог з Темиртау, Кемеровської області (РФ).

Цікаві факти

18 жовтня 1879 року Eugen Block, спостерігаючи зоряне небо з Одеської обсерваторії, виявив раніше не відомі туманності NGC 1398 та NGC 1360. Як з'ясувалося пізніше, ці об'єкти вже були відкриті, але не були опублікованіEugen Block in Odessa Observatory. Парк ім. Т. Шевченка (раніше Олександрівський парк) в м. Одесі був висаджений співробітниками обсерваторії в 1870-х роках з метою створення сприятливого середовища для проведення астрономічних спостережень. Астероїду № 2606 було присвоєно ім'я «Одеса».

Див. також Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Примітки

Джерела та література

Посилання

Старий неофіційний сайт обсерваторії Сторінка астрономічної обсерваторії на сайті ОНУ Новий неофіційний сайт обсерваторії сайт Відділу малих тіл Сонячної системи, метеорної групи Eugen Block — працював в обсерваторії з 1873

Публікації спостережень у Центрі малих планет : Астрометричні спостереження малих планет