Тин (Августин) Уєвич (; 5 липня 1891, м. Вргораць, Далмація, тепер Хорватія — 12 листопада 1955, Загреб, СФРЮ, тепер Хорватія) — хорватський поет, есеїст і критик, перекладач; представник «хорватського авангардизму», один з найвизначніших поетів хорватської літератури ХХ століття.

З біографії та творчості Уєвич народився у Вргораці, маленькому містечку у далматинській глибинці, і виріс у тоді провінційних містечках Імотський і Макарська. Закінчив класичну гімназію в Спліті.

Провів «бурхливі роки навчань» у загребському богемному середовищі, у колі представників раннього хорватського модерну, центральною фігурою якого був Антун Густав Матош.

Взявши нетривалу участь у діяльності югославського націоналізму (1912—16), Уєвич назавжди пішов з політики, провівши залишок свого життя як типовий богемний мандрівник — живучи й час від часу опиняючись у центрі скандалів поперемінно у Сараєві, Мостарі, Белграді, Спліті й, нарешті, в Загребі.

У Незалежній державі Хорватія Тин Уєвич обіймав посаду, працюючи як перекладач і продовжуючи публікувати деякі матеріали. З цієї причини новий комуністичний режим Югославії впродовж кількох років чинив перепони Уєвичу в продовженні ним літературної кар'єри Fischer, Wladimir. «Die vergessene Nationalisierung. Eine synchrone und diachrone Analyse von Ritual, Mythos und Hegemoniekämpfen im jugoslavischen literaturpolitischen Diskurs von 1945 bis 1952.» Dipl. Thesis. Universität Wien, 1997. Print..

Тин Уєвич помер 12 листопада 1955 року і похований на загребському цвинтарі Мірогой .

У своїй поетичній творчості Уєвич зазнав впливу Бодлера та поетики західноєвропейського модернізму, вирізняючись відвертно богемною і кричущою поведінкою, був ніби втіленням духу модерну в хорватській і югославській літературі. Поезія Тина Уєвича є поліморфним баченням життя, сумішшю часто суперечливих традицій, починаючи від середземноморського ідеалу гармонійної краси до сучасної йому екзистенціалістської чутливості, яку поет висловив у віршах неперевершеної віртуозності й глибини. Також Уєвич є видатним перекладачем західноєвропейських літератур нового і новітного часу (Б. Челліні, Е. По, В. Вітмен, А. Рембо, М. Пруст, Дж. Конрад, Е. Верхарн, А. Жид та інші).

Бібліографія До найважливіших творів Тина Уєвича, які побачили світ за його життя, належать: «Lelek sebra», Beograd, 1920. «Kolajna», Beograd, 1926. «Auto na korzu», Nikšić, 1932. «Ojađeno zvono», Matica hrvatska, Zagreb, 1933. «Skalpel kaosa», Zagreb, 1938. «Ljudi za vratima gostionice», Društvo hrvatskih književnika, Zagreb, 1938. «Žedan kamen na studencu», Društvo hrvatskih književnika, Zagreb, 1954.

Українські переклади Уєвич Т. Амнезія // Сонячні вітрила: Альманах історії, краєзнавства та літератури. — К., 2014. — С. 29. Уєвич Т. Вірші // ТекстOver. — 2015. — Ч. 2. — С. 60-62.

Примітки

Література Vučetić Š. Tin Ujević. Rijeka: Dometi, 1970 Žeželj M. Veliki Tin: Životopis. Zagreb: Znanje, 1976 Pavletić V. Ujević u raju svoga pakla. Zagreb: Liber, 1978

Посилання