Густав Крклець (; 23 червня 1899, Удбиня поблизу Карловаця, тепер Хорватія — 30 жовтня 1977, Загреб, тепер Хорватія) — хорватський поет, перекладач, член Югослов'янської академії наук і мистецтв (з 1951 року).

З біографії та творчості Навчався у Загребському університеті. З 1922 року жив у Белграді, працюючи секретарем на фондовій біржі і як видавець у часописі Nolit.

У 1945 році Крклець повернувся до Загреба, де працював редактором у декількох видавничих домах і часописах.

Від 1951 року — член Югослов'янської академії наук і мистецтв, у 1950—54 роках очолював Матицю хорватську.

Густав Крклець — автор поетичних збірок «Лірика» (1919), «Срібна дорога» (1921), «Любов птахів» (1926), «Прогулянка в небо» (1928). В роки реакції та німецької окупації в поезіях Крклеця з'явилися настрої безвиході, вболівання за долю батьківщини (збірки «Сон під березою», 1940; «Подарунки Безіменній», 1942; «В'язниця часу», 1944). Перемогу над нацизмом, повоєнну соціальну перебудову в СФРЮ відобразив у циклі віршів «Гомін життя» (1955).

Людські почуття, рідна природа, місія поета в суспільстві — основні теми поезій Крклеця, більшість із яких написані у формі сонета.

Легким гумором пройняті поезії для дітей («Телеграфні байки», 1952). Крклець є автором критичних есеїв, опублікованих під псевдонімом Мартин Липняк.

1968 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у літературі.

Його племінник Нікола Маурахер (), син старшого брата Валентина, живе у Відні, власник «Пансіону Моцарта», одружений із австрійсько-російською диригенткою і піаністкою Галь Раше.

Творчий доробок Поетичний доробок Крклеця включає такі видання: Lirika (1919) Srebrna cesta (1921) Nove pjesme (1923) Ljubav ptica (1926) Izlet u nebo (1928) San pod brezom (1940) Darovi za bezimenu (1942) Tamnica vremena (1944)

Він також автор критичних статей, есеїв і фейлетонів: Lica i krajolici (1954) Pisma Martina Lipnjaka iz provincije (1956) Noćno iverje (1960)

Крклець написав роман Beskućnici'' (1921). Він також перекладав з німецької, російської, чеської та словенської мов.

Примітки

Джерела та література Пащенко Є. М. Крклець Густав //  — С. 67