Реєстр доменних печей, збережених після виведення з експлуатації містить інформацію про домни та доменні печі різних часів, що збереглися після виведення їх з експлуатації. Старі доменні печі, збудовані до кінця XIX століття, збереглися у більшості випадків скоріш за все через занехаяння тих місць, де вони свого часу використовувалися.

У світі збереглося доволі багато старовинних доменних печей старої конструкції, збудованих лише з каміння, з масивними стінами. Декотрі з них були збудовані ще у XVII столітті і збереглися до наших днів.

Щодо сучасних доменних печей, збудованих за проєктами кінця XIX — XX століть, то збереження їх після виведення з експлуатації є відносно новою справою. Більшість з сучасних збережених доменних печей були спеціально залишені після виведення їх з експлуатації з метою збереження їх як історичних пам'яток. Раніше такі доменні печі після припинення їхньої кампанії (строку експлуатації, що становить 10, 20, рідко 30 років) демонтували або для будівництва на їхньому місці нової доменної печі, або для використання їхньої території з якою-небудь іншою метою.

Хронологічно першою доменною піччю конструкції XX століття, що не була демонтована після виведення з експлуатації, можливо, є доменна піч у польському місті Стараховіце, виведена з експлуатації 1968 року. Другою такою піччю була доменна піч металургійного заводу «Yahata Steel Works» у японському місті Кіта-Кюсю, виведена з експлуатації 1972 року. Далі — дві доменних печі Хоумстедського металургійного заводу у місті Хоумстед у США, закритого 1978 року.

Сьогодні велика частина доменних печей, що збереглися, є частинами парків, або музеїв, утворених на територіях колишніх металургійних заводів, або ж вони розташовані на територіях, які так чи інакше відкриті для відвідування чи на територіях, які планується зробити вільними для відвідування. У даному реєстрі містяться лише ті доменні печі, що так чи інакше більш-менш є доступними для масового відвідування всіма охочими.

Рівень збереженості й інтеграції у нові структури або, навіть, просування у напрямку інтеграції доменних печей у нові структури різні для різних печей.

Реєстр збережених стародавніх доменних печей

Австралія Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото ВебсайтСелище Лал-Лал, штат Вікторія. Лал-Лальська залізоробна компанія — Lal Lal Iron Company, працювала з 1870-х по 1884 роки. Тепер є частиною Лал-Лал-Бунгальської історичної місцевості. Parks Victoria

Австрія

Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото ВебсайтСело (кадастрова громада) Бундшу, що входить до складу громади Томаталь, округ Тамсвег, федеральна земля Зальцбург. Піч збудована 1867 року. Працювала на деревному вугіллі та місцевій залізній руді. Виведена з експлуатації 1885 року. Знову була введена у експлуатацію 1901 року і працювала до 1903 року, після чого була остаточно виведена з експлуатації. Є частиною музею «Hochofen Bundschuh» («Доменна піч Бундшу»), утвореного на території колишнього заводу. Піч реставровано 1975 року, музей відкрито 1984 року. Село Льолінг ярмаркової громади Хюттенберг, округ Санкт-Файт, федеральна земля Каринтія. У Льолінгу доменне виробництво існувало вже з XVI століття. У другій половині XIX століття залізоробний завод у Льолінзі поступово почав поступатись заводам у інших місцях країни, особливо після будівництва залізниці, яка дозволила завозити сюди більш дешевий метал і у більшій кількості з інших місцевостей країни. Остання доменна піч тут була виведена з експлуатації 1899 року. Між хуторами Хефт і Санкт-Йоган-ам-Пресен у ярморковій громаді Хюттенберг, округ Санкт-Файт, федеральна земля Каринтія. Fuchsfloßofen. Село Мозинць у ярморковій громаді Хюттенберг, округ Санкт-Файт, федеральна земля Каринтія. </font> Хутір Хефт, громада Хюттенберг, округ Санкт-Файт, федеральна земля Каринтія. Завод у селищі Хефт розпочав роботу 1857 року. Доменні печі працювали до початку XX століття. 1981 року територія колишнього заводу була приведена у порядок, конструкції було частково реставровано, і сьогодні територія заводу відкрита для відвідування. Хутір Хірт, громада Міхельдорф, федеральна земля Каринтія. Село Айзентраттен (), громада Кремс, округ Шпітталь, федеральна земля Каринтія. 1566 року у Айзентраттені було введено в дію першу доменну піч. 1861 року графом Лодроном тут було збудовано нову доменну піч, яка працювала на руді, видобутій у селі Іннеркремс. Доменна піч працювала до 1883 року, коли було припинено видобуток руди у селі Іннеркремс. Селище Фордервельх () громади Франчах-Санкт-Гертрауд, округ Вольфсберг, федеральна земля Каринтія.

Велика Британія

Англія Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія. Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото ВебсайтХутір Ньюленд, біля містечка Улверстон, графство Камбрія Newland Furnace. Збудована 1747 року. Належала компанії «Harrison Ainslie». Працювала на деревному вугіллі весь час використання. Використовувалася до 1891 року. Була однією з восьми доменних печей Камбрії, працювавших на деревному вугіллі. Продуктивність печі була 28 тонн на тиждень, при цьому витрачалося 56 тонн деревного вугілля.Реставрація — Ньюландська доменна піч. Збереженням і підтримкою печі піклується організація «Newland Furnace Trust», організована 1998 року з місцевих ентузіастів, які турбуються про доменну піч з 1989 року. Відкрита для відвідування у окремі дні. Село Бекбарроу, графство Камбрія Backbarrow Furnace. Першу піч тут було збудовано 1711 року. Належала спочатку компанії «Backbarrow Company». 1770 року було збудовано нову піч.Alan Birch. The Economic History of the British Iron And Steel Industry, 1784—1879. 1967. page 337. 1818 року куплена Гарісоном Ейнслі і стала частиною його компанії «Harrison Ainslie». 1715 року на печі було виплавлено 1719 тонн чавуну. Працювала на деревному вугіллі. Завод, на території якого знаходилася піч, працював до 1967 року.Backbarrow Ironworks, Cumbria Знаходиться на приватній території, але її можна подивитись з дороги. Бротон-ін-Фернесс, графство Камбрія Duddon furnace. Працювала у 1736—1867 роках. Збудована компанією «Cunsey Company». Потім належала «Duddon Company». Доменна піч вважається найкраще збереженою доменною піччю Англії з числа тих, що працювали на деревному вугіллі.http://www.thecumbriadirectory.com/Town_or_Village/location.php?url=broughton_in_furness . Знаходиться у віданні Cumbria Tourist Board Блістс Хілл, тепер територія міста Телфорд. Blists Hill. Печі збудовано 1832 року. Використовувалися до 1912 року. Є частиною музею просто неба «Вікторіанське місто Блістс Хілл», відкритого 1973 року. IGMTСело Колбрукдейл, біля міста Телфорд, графство Шропшир. Coalbrookdale furnace. Доменна піч спочатку працювала на деревному вугіллі. Потім певний час не використовувалася. У вересні 1708 року Абрахам Дербі І взяв цю піч в оренду, підготував її до задувки і у січні 1709 року задув її. Саме на цій печі він вперше здійснив спроби використання коксу у доменній плавці разом з деревним вугіллям. Доменна піч використовувалася до початку XIX століття. Сьогодні доменна піч є частиною Музею заліза у Айрон-Брідж. IGMT, .Неподалік від села Айронбрідж і містечка Мейдлі, що тепер у складі міста Телфорд. Madeley Wood furnace або Bedlam furnace. Дві печі збудовані 1756 року компанією Madeley Wood Company і придбані 1776 року компанією Coalbrookdale Company. Потім тут були збудовані доменні печі у XIX столітті, які працювали до 1912 року. Дві доменних печі стоять перед дорогою біля річки Северн. 1959 року тут було відкрито невеличкий музей. Сьогодні печі належать Музею улоговини Айронбрідж, відкритому 1967 року. Між хутором Ґорсті Холл і селом Еллвуд у графстві Глостершир. Darkhill Ironworks. Збудована 1818 року шотландським промисловцем Девідом Машетом. Працювала до 1847 року. Від колишнього заводу залишилися лише руїни. Містечко Колфорд, графство Глостершир. Whitecliff Ironworks. Піч почали будувати 1798 року. Задута була піч 1802 року або, можливо, раніше. Піч працювала на коксі. З 1983 року є власністю музею. Територія відкрита для відвідування. Село Паркенд, графство Глостершир. Parkend Ironworks. Збудовано 1799 року. Піч працювала на коксі. Більша частина колишнього заводу була розібрана між 1890 і 1908 роками. Село Мойра, графство Лестершир. Moira Furnace. Працювала з 1806 по 1811 роки. Причина того, чому доменна піч пропрацювала так мало часу невідома. Після припинення роботи печі, тутешня ливарня пропрацювала ще близько 30 років, виготовляючи продукцію з привізного металу. На печі з 1980-х років знаходиться музей. Навколо печі розташовано парк. Територія відкрита для масового відвідування. Морлі-Парк, біля міста Раплі, графство Дербішир. Morley Park furnaces. Дві доменних печі стоять біля дороги і можуть бути звідти побачені.

Шотландія Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія. Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото Вебсайт Місцевість Боно, тепер на території села Тейналт, область Аргілл-і-Б'ют. Bonawe або Lorn Furnace. Піч працювала у 1753—1876 роках на деревному вугіллі. Належала Newland Company. У найкращі часи на печі виплавляли до 700 тонн чавуну на рік. Піч знаходиться під охороною «Історичної Шотландії», організації уряду Шотландії. Historic Iron FurnaceСело Ферніс, область Аргілл-і-Б'ют. Argyll або Craleckan або Goatfield Furnace. Піч працювала протягом 1755—1813 років і належала компанії Kendall & Co. Доступу для масового відвідування печі немає. Піч можна побачити з дороги.

Уельс Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія. Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото ВебсайтСело Ферніс, область Кередігіон. Dyfi Furnace. Піч збудовано 1755 року. Працювала на деревному вугіллі. Працювала до 1805 року. Належала компанії Kendall & Co. Місцевість відкрита для відвідування, однак доступу всередину будівлі немає. Село Тінтерн, графство Монмутшир. Angidy Ironworks, Tintern Furnace. На території колишнього заводу було проведено розкопки і реставраційні роботи. Місцевість відкрита для відвідування туристами. Село Блайневон, область Торван. Blaenavon Ironworks. Працювали на деревному вугіллі з 1789 по 1903 роки. Залишилося три доменних печі і основа четвертої. Печі є частиною комплексу, що є Світовою спадщиною ЮНЕСКО.

Італія Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія. Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото Вебсайт Село Претаре, муніципалітет Аркуата-дель-Тронто, провінція Асколі-Пічено, регіон Марке.

Німеччина Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія. Сучасний стан і використання, доступність для масового відвідування Фото ВебсайтПоміж комунами Грюнебах і Альсдорф у федеральній землі Рейнланд-Пфальц Neugrünebacher Hütte Є музейним експонатом з 1983 року. Венден у федеральній землі Північний Рейн — Вестфалія. Wendener Hütte Виведена з експлуатації 1866 року. Ливарня, в якій знаходиться доменна піч, є музеєм. Містечко Бальфе, федеральна земля Північний Рейн — Вестфалія. Мануфактура Wocklum Виведена з експлуатації 1865 року. Ливарня, що містить найстарішу збережену доменну піч у Німеччині, була оголошена техніко-культурною пам'яткою 1950 року. Після дворічного ремонту вона була знову відкрита як музей 2006 року. Борнум, федеральна земля Нижня Саксонія. Wilhelmshütte Доменна піч збудована 1783 року. Доменна піч відкрита для відвідувачів з 1982 року, є музеєм. Громада Моргенрьоте-Раутенкранц, федеральна земля Саксонія. Браузенштайн, громада Розенталь-Білаталь, Саксонія. Hochofen Brausenstein

Норвегія

Місцезнаходження Назва підприємства, коротка історія Сучасне використання, яка інсталяція, доступність для масового відвідування публікою Фото Вебсайт Село , комуна Тведестран, область Еуст-Аґдер. На території колишньої мануфактури розташовано музей Næs Jernverksmuseum

Польща