Маркія́н Білозо́р (в миру́ Миха́йло Білозо́р гербу Венява, ; 1629 — 18 червня 1707) — релігійний діяч, василіянин, єпископ Руської унійної церкви; єпископ Пінський і Турівський (1665-1697), з 1697 року — архієпископ Полоцький.
Життєпис Походив з заможного шляхетського роду Білозорів гербу Венява (), був племінником (по матері) київського унійного митрополита Гавриїла Коленди. Син мстиславського каштеляна Станіслава Владислава Мон(т)вида Білозора та Анни Коленди (Колендянки) гербу Болти.
У 1649 році розпочав навчання у Браунсберзькій єзуїтській колегії. 1653 року продовжив освіту у Римі в Грецькій колегії св. Атанасія.
В 1662 році йменований єпископом-коад'ютором Пінсько-Турівським, в 1664 році призначений архимандритом монастиря ЧСВВ Святих Мучеників князів Бориса і Гліба в Гродно, з 1665 року став повноправним єпископом Пінським і Турівським, а в 1697 року — архієпископом Полоцьким. 1 жовтня 1697 року подав скаргу до Конгрегації поширення віри, що митрополит Лев Слюбич-Заленський продовжує адмініструвати престол Полоцька. Боровся з впливом православних у Білорусі, активно протестував проти видання привілею на православну катедру Могилівську, Мстиславську і Оршанську Серапіонові Полховському.
Посилання
Джерела