Мар'я́н Алекса́ндер Нікодемо́вич (; 2 лютого 1890, Мельниця-Подільська — 8 лютого 1952, Львів) — львівський архітектор, педагог.

Біографія Народився 2 лютого 1890 в Мельниці Подільській Борщівського повіту. Батько — Іґнаци Нікодемович ( 1897), вірменин за походженням і мати — Любіна Левицька. Дитячі роки провів у Бережанах, де навчався у класичній гімназії. 1908 року вступив до Львівської політехніки (на той час — Політехнічна школа), на інженерний відділ. Через рік перевівся на відділ архітектури. У 1912—1914 роках, ще як студент, працював у будівельній фірмі Вітольда Мінкевича і Владислава Дердацького. 1915 року отримав диплом інженера-архітектора з відзнакою. Обійняв посаду старшого асистента, а пізніше — ад'юнкта при кафедрі загального будівництва (керівник кафедри Тадей Обмінський). У тому ж 1915 році працював у технічному департаменті львівського магістрату, займаючись реставрацією будинку Корнякта. Від 1916 року член Політехнічного товариства у Львові, пізніше також Кола польських архітекторів та Спілки архітекторів Речі Посполитої. У 1917, 1918 роках викладав на відділі будівництва курсів для військових. У 1915—1920 роках епізодично працював при відбудові зруйнованих війною об'єктів залізничної інфраструктури. У 1921 році співпрацював із Євгеном Червінським та Альфредом Захаревичем при проєктуванні павільйонів Східних торгів. 1925 року заснував власну архітектурно-будівельну фірму спільно з Мечиславом Штадлером. Від того року багато проєктів Нікодемовича вважаються виконаними у співавторстві зі Штадлером. Фірма спеціалізувалася переважно на проєктуванні та будівництві недорогого житла у Львові та Східній Польщі. Викладав у Львівській політехніці (1916—1928), у львівській Державній промисловій школі (1927—1936, будівництво і рисунок). Під час Другої світової війни працював у різних установах, що займались відбудовою пошкоджених споруд. Після війни, у 1944—1950 роках викладав перспективу та нарисну геометрію у Політехніці. Помер у Львові 8 лютого 1952 року. Похований на Янівському цвинтарі в родинному гробівці (поле 31)Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — № 3-4 (147—148), 2007. — С. 23; Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — ; Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 277. — ISBN 966-7022-26-9..

Два сини Мар'яна Нікодемовича після війни виїхали за кордон. Третій, Андрій залишився у Львові, навчався і працював у консерваторії, став відомий як композитор, 1980 року через тиск радянської влади виїхав до Польщі в місто ЛюблінGrabowski W. Portret artysty na jasnym tle // Akcent. Literatura i sztuka. Kwartalnik. — № 1 (119), 2010. — S. 153, 154. .

Проєкти Реалізовані Костел Христа Царя (нині — Храм Різдва Пресвятої Богородиці) у Брюховичах. Перша нагорода на конкурсі проєктів у 1925 році, збудований у 1927Lwów. Ilustrowany… — S. 281.. Житлові будинки для викладачів Львівського університету на вулиці Коцюбинського, 11, 11а, 13 (1927, спільно з Мечиславом Штадлером)Архітектура Львова… — С. 558; Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25. — Lwów: Nakładem Uniwersytetu Jana Kazimierza, 1925. — S. 62—63; Lwów. Ilustrowany… — S. 172.. Ратуша у Дрогобичі, спроєктована спільно з Яном Семковичем 1924, реалізована до 1929 року. Санаторій у Ворохті зі своєрідною конструкцією дерев'яних лоджій (1929). Виховний заклад Абрагамовичів на нинішній вулиці Бой-Желенського, 5 у Львові (1928–1930)Архітектура Львова… — С. 538; Lwów. Ilustrowany… — S. 184.. Будівництво провадив Олександр КаплонськийWspaniała fundacja // Gazeta Lwowska. — 5 września 1930. — № 204. — S. 4.. У 1938 році Нікодемович підготував проєкт добудови нового крила і каплиці, нереалізований через початок війни. Колишній «Офіцерський дім» на нинішній вулиці Руставелі, 30 у Львові (1928–1930, співавтори Стефан Брила, Мечислав Штадлер). Будівництву передував загальнопольський конкурс, на який було надіслано 62 проєктиАрхітектура Львова… — С. 559; Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2-3. — S. 71—73; Lwów. Ilustrowany… — S. 191.. Лікарня Каси хворих у Старому Мізуні (1920-ті). Дім скаутів у Ліську (1920-ті). Народний дім у селі Верхньому Синьовидному (1920-ті). Приватні вілли та ратуша в Яремче, вілли в Трускавці (1920-ті). Будинок на нинішній вулиці Саксаганського, 8 у Львові (1931, спільно з Мечиславом Штадлером)Lwów. Ilustrowany… — S. 87.. Лікарня Каси хворих і дім старців у Долині (кінець 1920-х). Надгробок Казімежа Станіслава Якубовського на Личаківському цвинтарі (після 1926). Статуї виконані ймовірно Юзефом Стажинським, мармуровий медальйон із барельєфним зображенням Матері Божої виготовлений у майстерні Людвіка Тировича.Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 180, 265. — ISBN 978-83-7543-009-7. Надгробок архітектора Євгена Червінського на тому ж цвинтарі (після 1930)Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 290. — ISBN 978-83-61915-07-2.. Костел у Ненадовій (частково збудований у 1930–1934 роках, добудований через 60 років за іншим проєктом). Дім Львівської комерційної академії, колишній «Дім академічний студентів медицини» на вулиці Самчука, 9 (1936)Lwów. Ilustrowany… — S. 180.. Розбудова неврологічної клініки на нинішній вулиці Юрія Руфа у Львові (1930-ті). Розбудова комплексу цукрового заводу в Ходорові: адміністративна будівля, казино, житлові будинки, та інше (1930-ті). Розбудова ангара в Скнилові (1930-ті). Казарми у Стрию і Бродах (1930-ті). Санаторій у Моршині. Нинішня назва — «Мармуровий палац» (1938). Власний будинок на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 76 (1937–1938)Бірюльов Ю. О. Вілли… — С. 23; Lwów. Ilustrowany… — S. 130..

Нереалізовані Друга премія на конкурсі проєктів Сілезійського сейму в Катовицях (1923, співавтор проєкту Євген Червінський). Журі відзначило виразну монументальність проєкту.Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 49, 54—55, tabl. 27—28. Проєкт Міського торгового залу в Підгайцях (1924 нині Тернопільської області). Конкурсний проєкт костелу і дому курії в Катовицях (1925). Конкурсний проєкт будинку Національного музею у Варшаві (1925, перша нагорода)Konkurs na gmach Muzeum Narodowego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 20—31; Konkurs na gmach Muzeum Narodowego w Warszawie // Tygodnik Ilustrowany. — 31 stycznia 1925. — № 5. — S. 86; Rozstrzygnięcie konkursu architektonicznego // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 1. — S. 22. . Будинок, однак, зведено за проєктом варшавського архітектора Тадеуша Толвінського, обраного на повторному конкурсі, до якого львівських архітекторів не допущено. Третя нагорода за проєкт санаторію Каси хворих, що мав постати у Львові на вулиці Курковій (нині Лисенка), 31 (1927). Дім професорів Львівського університету (проєкт 1930-х).

Реставрація та відбудова Реставрація будинку Корнякта у Львові на площі Ринок, 6 (1915). Відбудова об'єктів залізничної інфраструктури (епізодично у 1915–1920). Відбудова вежі костелу домініканського монастиря у Підкамені (близько 1922). Проєкт відбудови Жовківського замку (1920-ті).

Примітки

Джерела

Nikodemovicz A. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. — 2000. — № 3. — S. 8—11, 57.

Посилання