Миросла́в Сополи́га (Сополига Мирослав Дмитрович; словацьк. Miroslav Sopoliga; 26 березня 1946, м. Свидник, Словаччина) — словацький етнолог українського походження, музеолог, громадський і культурний діяч, видавець, доктор філософських та історичних наук, директор Свидницького музею української культури (1986—2016). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, віце-президент Міжнародної асоціації україністів, дійсний член Асоціації європейських музеїв під відкритим небом, член Спеціалізованої вченої ради Національної академії наук України, член Ради Уряду Словацької республіки у справах національних меншин (1991—1998), член Президії Союзу музеїв Словаччини, член Президії Світової федерації українських лемківських об'єднань, багаторічний член Президії Центральної ради Союзу русинів-українців Словацької республіки.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2008), найвищою відзнакою в області музеології Словаччини — премією Андрея Кметя за видатні заслуги в області дослідження, документації і презентації історії та культури українців Словаччини (2011).
Заслужений працівник культури України (2011).
Життєпис Народився 26 березня 1946 року в м. Свидник на Пряшівщині.
Дитинство пройшло на Рівненщині, куди в повоєнний період у рамках міграційних процесів на 14 років переселилися його батьки.
Здобув освіту за спеціальністю українська мова і література на філософському факультеті Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях
У 1967 році розпочав багаторічну працю в Свидницькому музеї української культури, де з 1972 року очолив відділ етнографічної роботи, а з 1976 р. обіймав посаду заступника директора. Тридцять років (1986—2016) був директором Музею.
У 1960—1970-х роках здійснив численні мандрівки покраю, провів народознавчі експедиції в усі русинсько-українські села Східної Словаччини, де зібрав унікальний польовий і документальний матеріал. Його власні збірки пам′яток, світлини та записи від інформаторів стали цінним надбанням фондів Музею української культури у Свиднику.
На початку 1970-х років розробив концепцію побудови етнографічної експозиції просто неба — скансену як однієї з експозицій Музею. Скансену став одним з кращих подібного спрямування у Словаччині та найбільшим з українських поза межами УкраїниСивак В. З історії народної культури українців Східної Словаччини / Василь Сивак // Народознавчі зошити (Львів). — 2018. —№ 3 (141). — С. 771—772.. Від 1975 року в ареалі скансену під керівництвом М. Сополиги було переміщено понад 50 зразків пам′яток народного будівництва українців Східної Словаччини: житлові будівлі під солом'яними та гонтовими стріхами, господарські, технічно-промислові, культові та інші споруди. В окремих об'єктах — пам'ятках народного будівництва експонуються типові народні меблі та інші предмети хатнього устаткування, традиційне робоче знаряддя тощо. Експозиція знаходиться на площі 11 га в сусідстві з амфітеатром, де щорічно відбувається традиційне Свято культури русинів-українців Словаччини.
Науковий доробок
Провідна тема наукових досліджень Мирослава Сополиги — народна архітектура та побут (одяг, народне харчування, традиційні господарські заняття) українців-русинів Пряшівщини.
1979 року успішно захистив кандидатську дисертацію «Народне житло українців східної Словаччини» на філософському факультеті Університету імені Я. Коменського та Словацької академії наук в Братиславі, а 1993 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України — докторську дисертацію «Народне житло українців Пряшівщини» і здобув ступень доктора історичних наук.
Автор понад 20 монографій та 500 статей, присвячених етнографії українців Словаччини.
Учений брав участь у реалізації низки наукових проєктів Народознавчого інституту Словацької академії наук: створенні «Етнографічного атласу Словаччини», «Енциклопедії народної культури Словаччини»; розробці фундаментальних тем: «Етнокультурна спільність в карпато-балканській області», «Етнічні процеси в Середній та Східній Європі» тощо.
Мирослав Сополига — організатор, співорганізатор та учасник багатьох міжнародних конференцій, симпозіумів та семінарів у Словаччині, Україні, Польщі, Чехії, Бельгії та інших країнах.
2003 року був одним із співорганізаторів чехо-словацько-польсько-української наукової експедиції з дослідження народної архітектури Українських Карпат на теренах Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей.
Дослідник підтримує тісні наукові зв′язки з Україною. Співпрацює з Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, автор і член редколегії часопису «Народна творчість та етнологія», співавтор та рецензент праць з етнічної та етнокультурної історії України, експерт і опонент під час захисту дисертаційних досліджень.
Мирослав Сополига почесний доктор Ужгородського національного університету. 2021 року обраний іноземним членом НАН України за спеціальністю «етнологія».
Вибрані праці
Народна архітектура українців Східної Словаччини (1976) Народне житло українців Східної Словаччини (1983) 35 років Музею української культури в Свиднику (1990) Перлини народної архітектури (1996) Українці Словаччини: матеріальні вияви народної культури та мистецтва (2011) Народна архітектура українців Словаччини (2016).
Див. також Свидницький музей української культури Українська мова на Пряшівщині Українці в Словаччині Русини у Словаччині
Примітки
Джерела
Мирослав Сополига. Бібліографія (1967—2017). — Ужгород: TIMPANI, 2017. — 383 с. : іл. Скрипник Г. Видатний дослідник етнокультури та етноідентифікаційних процесів українців Східної Словаччини (до 65-річчя з дня народження Мирослава Сополиги) / Ганна Скрипник // Народна творчість та етнологія. — 2011. — № 1. — С. 18—27 : фот. Вархол Й. Ювілей видатного вченого Словаччини: (до 70-річчя від дня народження Мирослава Сополиги) / Йосип Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 7—16 : фот.
Посилання
Збірник статей на вшанування 70-річчя видатного україніста Словаччини Мирослава Сополиги. — Київ, 2016