Поля́рна ста́нція — науково-спостережний пункт, створений на узбережжі Північного Льодовитого океану, в Антарктиці, на прилеглих островах, а також на дрейфуючих льодах.
У Північній півкулі полярні (арктичні) станції розташовані на північ від Полярного кола, а в Південному — антарктичні — південніше 60 ° південної широти. Винятки трапляються рідко.
Полярні станції ведуть систематичні метеорологічні, геофізичні, геомагнітні, гідрологічні, а в окремих випадках — біологічні та медичні спостереження. Часто використовують геологічні дослідження. Гляціологічні дослідження і спостереження проводять переважно в Антарктиці.
Населення станцій складають вчені, рідше — члени їхніх сімей. Широко використовують вахтовий метод (не більше 6-12 місяців).
Полярні станції в Арктиці
Дрейфуючі станції У 1937 р. в Радянському Союзі в Арктиці була організована полярна станція «Північний полюс-1» («СП-1»). Це була перша у світі дрейфуюча станція. Висадкою на лід керував відомий полярник О. Ю. Шмідт. На станції знаходилося чотири полярники: І. Д. Папанін — начальник станції, Е. Т. Кренкель — радист, Е. К. Федоров — магнітолог, П. П. Ширшов — гідролог. На льоду станція пробула 275 днів.
На островах Діксон Земля Франца-Йосипа Новосибірські острови
На континенті Мис Челюскін Тіксі
Полярні станції в Антарктиці
На островах Беллінсгаузен (Росія) Святий Климент Охридський (Болгарія) Академік Вернадський (України)
На континенті Амундсен-Скотт (США) Восток (Росія) Дейвіс (Австралія) Ленінградська (Росія) Мирний (Росія) — перша радянська станція в Антарктиці Молодіжна (Росія) Новолазарєвська (Росія) Прогрес (Росія) Російська (Росія)
Див. також Академік Вернадський