Авторемінісценція (від — сам і ) — мимовільне запозичення, відгомін у творі письменника раніше використаних власних образів, мотивів, ритмомелодійних синтаксичних конструкцій, висловів тощо.
Приклад Авторемінісценція має творчий характер:
Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить Пожовкле листя; мов убогий, Старий під хатою сидить (Тарас Шевченко).
Щоб визначити авторемінсценцію, варто ці рядки порівняти з початком іншого вірша Т. Шевченка:
Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи то по світу волочусь.
Схожі рядки наявні також у його поемі «Гайдамаки»:
Минають дні, минає літо, А Україна, знай, горить; По селах голі плачуть діти — Батьків немає. Шелестить Пожовкле листя на діброві; Гуляють хмари; сонце спить; Нігде не чуть людської мови; Звір тілько виє по селу.
Література Святовець В. Словник тропів і стилістичних фігур. — «Академія», 2011